Примітки
ювілею автобіографії. Очевидно, в додатку до автобіографії, де йшлося про період після 1906 року, Грушевський поміняв займенник першої особи « я » на скорочення « Гр.», у такий спосіб відмежувавшись від тексту про своє життя і діяльність в Совєтській Україні( див.: Єфремов, Сергій. Щоденники, 1923-1929.- К.: Рада, 1997.- С. 411-413). Про відмову Грушевського публікувати автобіографію див. донесення ДПУ від 28 вересня 1926 року: Пристайко Володимир, Шаповал Юрій. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924-1934.- К., 1996.- С. 154.
123 Про погляди Грушевського на роль селянства в українській історії і політиці див.: Масненко, Віталій. Історична думка та націотворення в Україні( кінець XIX- перша третина XX ст.).- К.-Черкаси: Відлуння-плюс, 2001.- С. 316-317.
124 Як зауважив на святкуваннях Панас Любченко, українську проблему не можна вирішити поза СССР, див.: Великий українець: матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. П. Демиденко.- К.: Веселка, 1992.- С. 424. Про політику « П’ ємонту » в Совєтській Україні див.: Martin, Terry. The Affirmative Action Empire: Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923-1939.- Ithaca and London, 2001.- P. 8-9, 244-282. Про роль ідеї єдности українських земель у тогочасному історіографічному дискурсі див.: Масненко, Віталій. Історична думка та націотворення в Україні( кінець XIX- перша третина XX ст.).- К.-Черкаси: Відлуння-плюс, 2001.- С. 286-300.
125 Костюк, Григорій. Зустрічі і прощання. Спогади: У 2 т.- Едмонтон, 1987.- Т. 1.- С. 209( перевидання: К.: Смолоскип, 2008.- Т. 1).
126 Промови Левицького і Любченка див. у кн.: Великий українець: матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. П. Демиденко.- К.: Веселка, 1992.- С. 398-400, 420-425. Статтю Лакизи написано, вочевидь, після святкувань, бо вона містить цитати з промови Любченка на ювілеї.
127 Див.: Полонська-Василенко, Наталія. Українська Академія Наук. Нарис історії: у 2 т.- Мюнхен, 1955.- Т. 1.- С. 47-48. Сам Грушевський з підозрою ставився до ювілею Багалія і вважав, що так можуть готувати громадську думку до виборів його президентом ВУАН. Див. уривок з листа Грушевського до Студинського, перехопленого чекістами і процитованого у рапорті Всеволода Балицького Кагановичу і Затонському від 8 лютого 1927 року( Пристайко Володимир, Шаповал Юрій. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924-1934.- К., 1996.- С. 179). Чернетку привітання Грушевського Багалієві з нагоди ювілею див.: ЦДІАК.- Ф. 1235.- On. 1.- Спр. 275.- Арк. 112.
128 Див.: Переднє слово // Ювілей академіка Дмитра Івановича Багалія( 1857-1927)/ Ред. Микола Левченко.- К., 1929.- С. ііі-х. Передрук: Багалій, Дмитро. Вибр. праці: В 6 т.- X.: ХГІ « НУА », « Золоті сторінки », 1999.- Т. 1: Автобіографія. Ювілейні матеріали.- С. 264-424.
129 Див.: Костюк, Григорій. Зустрічі і прощання. Спогади: У 2 т.- Едмонтон, 1987.- Т. 1.- С. 211-215( перевидання: К.: Смолоскип, 2008.- Т. 1).
516