Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 497

Примітки до розділу третього
Володимир. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. - К.: Либідь,
1995. - С. 106-136. Відповідь Антоновича на польські заяви про толерантну релігійну
політику Речі Посполитої в Україні див.: Антонович, Володимир. Очерк отноше-
ний польского государства к православию и православной церкви / / Антонович,
Володимир. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. - К.: Либідь,
1995. - С. 458-469.
107 Заперечення Костомаровим польської історичної парадигми постало передусім у
контексті російсько-польських дебатів після польського повстання 1863 року, і на
неї вплинула тогочасна політична атмосфера. Натомість науковіші за характером
Максимовичеві виступи проти теорії цивілізаторської місії Польщі в Україні мали
місце ще перед повстанням.
108 Див.: Максимович, Михаил. О причинах взаимного ожесточения поляков и мало-
россиян, бьівшего в XVII веке (Письмо к М. А. Грабовскому) (1857) / / Максимович,
Михаил. Собр. соч.: В 3 т. - К., 1876-1880. - Т. 1. - С. 248-276. Максимович
відповідав на статтю Ґрабовського, російський переклад якої вийшов у другому з
двох томів «Записок о Южной Руси» за редакції Пантелеймона Куліша (Санкт-Пе-
тербург, 1856-1857).
109 Саме в цьому контексті Максимович переходив до розгляду позиції, яку при­
брав перекладач і публікатор статті Ґрабовського Пантелеймон Куліш. Польсько-
український конфлікт Куліш тлумачив передусім як прояв соціяльного антагонізму
між українськими народними масами і польськими панами. У кінцевому підсумку
Максимовичева критика бачення Ґрабовським і Кулішем ролі української шляхти
в польсько-українських стосунках XVII століття заклала підвалини для наступ­
них досліджень з історії українських еліт, а також для «реабілітації» Вячеславом
Липинським шляхти в українській історіографії, де доти десятиліттями панували
виразники народницької ідеології.
110 Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова думка,
1993. - Т. 3. - С. 146.
111 Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова думка,
1995. - Т. 6. - С. 412.
112 У першому томі «Історії» Грушевський приділив чимало уваги історії українських
поселень на польських етнічних кордонах (Грушевський, Михайло. Історія України-
Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова думка, 1991. - Т. 1. - С. 215-219). Питання, хто
перший заселив цей край - поляки чи українці, мало виразне політичне значен­
ня і добру половину XX століття залишалося дражливим моментом у стосунках
двох націй. Не дивно, що аргументи Грушевського у 1 томі «Історії» на користь
української першости в заселенні багатьох прикордонних районів польський ре­
цензент книжки Алєксандр Брюкнер зустрів критикою (див.: BrUckner, Aleksander.
Dogmat normanski / / Kwartalnik Historyczny. - 1906. - № 20. - S. 676-677).
Аналіз Грушевським питання про «червенські городи» на польсько-українському
495