Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 493

Примітки до розділу третього
74 Пор.: Синявський, Антін. Вибрані праці.- К.: Наукова думка, 1993.- С. 34-35.
75 Див.: Грушевський, Михайло. Ілюстрована історія України, з додатком нового періоду історії України за роки від 1914 до 1919.- Вініпеґ, б. p.- С. 5-6.
76 Коли говорити про « дружню » критику, то періодизацію української історії Грушевського критикували і за те, що вона занадто, і за те, що недостатньо державницька. Дмитро Багалій 1926 року завважив, що хоч Грушевський уважав основою своєї « Історії » національну ідею, « у поділі історії України на періоди він взяв за основу державну політичну ідею, хоча й поєднав її з соціо-економічними та культурними елементами »( див.: Багалій, Дмитро. Акад. М. С. Грушевський і його місце в українській історіографії( Історично-критичний нарис) / / Червоний шлях.- 1927.- № 1.- С. 199).
Адріан Копистянський 1935 року запропонував поширити « польсько-литовський » період Грушевського принаймні на добу Богдана Хмельницького і « початків української державности », інакше ця періодизація може створити хибне враження, ніби польське владарювання в Україні закінчилося у XVI столітті. Капистянський натякав, що Грушевському треба послідовніше дотримуватися державницького принципу, застосованого ним у періодизації ранньої української історії. Водночас він закидав Грушевському непослідовність у спробі періодизувати українську історію на основі національного принципу. Капистянський уважав, що Люблінська унія( 1569), яка відділила українські території від білоруських, стала поворотним моментом у формуванні « українсько-руської » народности. Він запропонував удосконалити схему Грушевського, завершивши « литовсько-польську » добу 1569 роком і додавши польський період, який охоплює 1569-1648 роки. По суті, він пропонував повернутися до періодизації ранньомодерної української історії, яку, зокрема, боронили Максимович, Єфименко і Синявський( див.: Kopystianski, Adrian. Schemat historii Ruskiej w teoretycznym і praktycznym uj^ciu prof. Michala Hruszewskiego / / Ziemia Czerwienska( Lw6w).- 1935.- № 2.- S. 74-75).
77 Про погляди Драгоманова на націю і націоналізм див.: Круглашов, Анатолій. Драма інтелектуала: політичні ідеї Михайла Драгоманова.- Чернівці: Прут, 2001.- С. 220-256.
78 Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн.- К.: Наукова думка, 1991.- Т. 1.- С. 6. Інтерпретацію поглядів Грушевського на формування націй як таке, що відповідає моделям розвитку біологічних організмів, див.: Тельвак, Віталій. Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського( кінець XIX- початок XX століття). Дис. канд. іст. наук.- Дрогобич, 2000.- С. 88, 89. Про еволюцію поглядів Грушевського на роль національного чинника( на основі інтерпретації істориком доби Хмельницького) див. у розділі 5 цієї книжки.
79Див.: Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн.- К.: Наукова думка, 1991.- Т. 1.- С. 18-20.
80 Там само.- С. 80.
491