Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 437
Примітки до розділу першого
49 Особливо активно «рекрутували» Грушевського його однокурсники Лука Скач-
ковський і Антін Синявський. У грудні 1888 року Грушевський записав у щоденни
ку: «Ввечері 8-го [грудня] ход[ив] з хлопцями. Мене докоряв Л[ука?], що ховаюсь,
що “без жертв не можна”, що він про мене чув од 0[лександра] Як[овича]; я почав
одказувати звичайно про психольогічні причини, але те пройшло марно, але мене
все таки дорікання вразили» (Грушевський, Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) /
За ред. Леоніда Зашкільняка. - К., 1997. - С. 34 (10 грудня 1888 року)). Тиск на
Грушевського тривав, і в січні 1889 року він занотував: «Син[явський] немов знав,
потрапив на мою стежку: про громадську діяльність і обов’язок» (Там само. - С. 36
(21 січня 1889 року)). Зрештою, Грушевський побачив, що спілкування з «хлопця
ми» допомагає йому долати психологічні труднощі. У вересні 1890 року він записав
у щоденнику: «Я помічаю, що громада розганя мій сум, з сего погляду, се річ для
мене користна, бо щоб часом з сего суму не збентежитись» (Там само. - С. 58
(З вересня 1890 року)).
Про роль Грушевського в діяльності «семінарського гуртка» див.: Лотоцький,
Олександер. Сторінки минулого: У 4 т. - Варшава, 1932-1939. - Т. 1. - С. 181, 225.
Про Синявського див.: Заруба, Віктор. Синявський А. С. (Нарис життя і творчості).
Дніпропетровськ, 1998.
50 Грушевський, Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда Зашкільняка. -
К., 1997. - С. 34 (12 грудня 1888 року). Хай там як, Грушевський був амбітним моло
дим науковцем, який прагнув визнання, а дорога до успіху лежала через російську
мову. Ця обставина неабияк мучила його. 8 березня 1891 року Грушевський записав
у щоденнику: «Недобре, я помічаю, що слава, проста слава мене дуже вабить; мині
конечне хочецця мати багато праць, які б усім були відомі, а для того - писані по
россійську» (Там само. - С. 97 (8 березня 1891 року)).
51 Зашкільняк, Леонід. М. С. Грушевський у Київському університеті (1886—
1894 pp.) / / Грушевський, Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда
Зашкільняка. - К., 1997. - С. 227-228.
52 Хлопець [Грушевський, Михайло]. Нова розправа про українську шляхту / /
Правда. - 1892. - Т. 12. - № 35. - С. 63-64; № 36. - С. 185-192. Пор.: Зашкільняк,
Леонід. М. С. Грушевський у Київському університеті (1886-1894 pp.)// Грушевський,
Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда Зашкільняка. - К., 1997. -
С. 243-424. Ці ідеї Грушевський розвинув у статті «Хмельницький і Хмель ниччина.
Історичний ескіз».
53 Грушевський, Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда Зашкільняка. -
К., 1997. - С. 149 (18 січня 1892).
54 Там само. - С. 159 (29 березня 1892 року). Український патріотизм Грушевського
очевидно привів до розходжень із Ніколаєм Оґлобліним. З іншими російськими
істориками Грушевський, імовірно, був не такий відвертий у своїх українофільських
поглядах. Див.: Там само. - С. 151 (10 лютого 1892 року), 155 (25 лютого 1892 року).
У записі від 11 березня 1892 року Грушевський згадав про обід, на який він запро
сив десятьох московських істориків: «Пили за Київську школу взагалі й за школу
28*
435