Додаток. Слідами останнього тому « Історії »
Найліпший відправний пункт для такого розслідування- десятий, останній надрукований том « Історії », який 1936 року, по смерти батька, видала Катерина Грушевська. Він охоплює 1657-1659 роки, але чи справді лише цей період автор хотів тут проаналізувати? Напевне, ні. На момент повернення в Україну Грушевський планував довести « Історію » до 1725 року і зупинитися лише за два роки до початку гетьманування Данила Апостола, яке й згадував « очевидець » XI тому Іван Бутич3. Із цим планом узгоджується й те, що один із учнів Грушевського у Львові, Іван Джиджора, збирав перед війною матеріяли з козацької Історії першої половини XVIII століття4. Краще уявити хронологічні рамки X тому допомагають архівні розшуки ще двох львівських учнів Грушевського, які збирали матеріяли для свого колишнього професора після 1924 року: Василь Герасимчук вивчав період 1657-1667 років5, а Мирон Кордуба тракутвав 1667 рік як водорозділ у своїй евристичній праці6. На десятилітті 1657-1667 роки зосереджувалася й археографічна комісія Грушевського у 1927-1928 роках. А перед тим члени комісії опрацьовували документи за 1650-1657 роки- період, що його охоплював IX том7.
З того, як Грушевський планував роботу своїх працівників, можна припустити, що період від 1657 року( смерть Хмельницького) до 1667- го( Андрусівський мир, за яким Московська держава і Річ Посполита поділили між собою Україну) він уважав вартим окремого тому, так само як попередній період 1650-1657 років. Однак у ході роботи він, імовірно, вирішив змінити хронологічні рамки тому. Наприкінці 1927 року журнал « Україна » повідомляв, що Герасимчук збирає документи за 1657-1665, а не за 1657-1667 роки8. У листі 1934 року до Молотова Грушевський писав, що X том « Історії » має охопити період від 1657 до 1665 року. Він охарактеризував цю добу як « наиболее интересньїе годи », « зпоху социального расслоения », що привернула увагу Карла Маркса, який інформацію про неї брав із монографії Миколи Костомарова про Степана Разіна9. Грушевський намагався переконати Молотова у важливості своєї роботи над « Історією » і вживав вислови й аргументи в дусі тогочасного більшовицького дискурсу. Не всі його слова в листі до Молотова можна сприймати за щире золото, але якщо про хронологічні рамки X тому сказано правду, то Грушевський збирався довести свою розповідь до початку гетьманування Петра Дорошенка. Аналіз рукопису IX тому показує, що в написаному тексті Грушевський виправляв порівняно мало. Текст IX тому й надрукована частина Х-го свідчать також, що в останніх томах « Історії » Грушевському йшлося
416