Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 39

Г анс Кон, один із перших дослідників національних ідеологій, уважав, що східноєвропейський націоналізм кардинально відрі­ зняється від західноєвропейського, бо зорієнтований на минуле. «Націоналізм на Заході, - писав Кон, - виріс зі спроби зро­ бити націю політичною реальністю та зі змагань поточного моменту, без сентиментального озирання в минуле; націоналісти Центральної і Східної Европи з мітів минулого і мрій про майбутнє створили ідеальну батьківщину, тісно пов’язану з минулим і позбавлену безпосереднього зв’язку із сучасністю, та сподівалися, що вона якось стане політичною реальністю»1. До запропонованого Коном розрізнення східно- і західно­ європейського націоналізмів багато дослідників цього реґіону постави­ лися скептично. Знаний історик Г’ю Сетон-Вотсон рішуче заперечив тезу про те, що націоналізм у Східній Европі нібито «якось відрізняється від націоналізмів у Західній Европі, не має позитивних властивостей, які в попередні століття зробили західноєвропейські націоналізми прогресив­ ною силою, і є чимось засадничо реакційним і шкідливим»2. Справді, пізніші дослідження європейських національних рухів дове­ ли, що використання історичних мітів і конструювання величного мину­ лого були вагомими складниками націєтворчих процесів в обох частинах Европи3. Однак дослідників націоналізму в Европі і далі дещо спантеличує роль, яку відіграли історики в окреслюванні націоналістичних ідеологій і самих націй у східній частині континенту. Там, на відміну від Західної Европи, історики не лише постачали своїм націям славні традиції, а й перетинали межу між писанням і творенням історії, беручи безпосеред­ ню участь у мобілізації своїх націй та здобутті для них державности. Саме до таких східноєвропейських істориків, які успішно поєднували іс­ 37