Частина перша. Нація т а імперія
валено з ініціятиви українських кіл, які вважали себе та Малоросію частиною російської нації9. За винятком спадку козацької Гетьманщини, українські активісти мали зовсім небагато придатної політичної, культурної й історичної традиції, на якій можна було зіперти свій націєтворчий проект. Хоча спадщина колишньої Гетьманщини зіграла засадничу роль у народженні українського руху, вона мала і неґативний бік. Як уже згадано, Ссіме духівництво й еліта Гетьманщини були чільними будівничими російської імперської ідентичности. Анонімна « Історія Русів », поширювана у списках на початку XIX століття, втілювала суперечливу політичну традицію Гетьманщини. Вона наголошувала славне козацьке минуле й особливі права та привілеї лівобережної шляхти, але тільки затим, аби допомогти українцям здобути почесне місце в політичній і соціяльній структурі російської держави10.
Якби український рух не спромігся дати собі раду з проблемою множинної ідентичности, втіленої у політичній традиції Гетьманщини, на нього чигало вельми непевне майбутнє. Малоросійську спадщину слід було заадаптувати в такий спосіб, щоби створити винятково українську ідентичність. Це завдання було нездійсненним без конструювання окремого українського історичного наративу.
3- 11-349