Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 343

Розділ 5 . Повернення у революцію
він ніколи не знав і обов’язку давати остаточні висновки, перетворяти
матеріял в можливо повний і закінчений образ, доводити його до су-
цільности, виповняючи прогалини і недостачі зусиллями своєї наукової
гадки та ділитись її вислідами з публікою, а не лишати їх тільки для
себе самого, чи для інтимного гуртка приятелів»223.
Сам Грушевський більшу частину життя був університетським про­
фесором і дуже добре знав про необхідність робити висновки й фор­
мулювати свої погляди навіть про малодосліджені аспекти минулого.
Йому це цілком вдавалося в ранніх томах «Історії». Але в останніх,
«совєтських» томах очевидно бере гору тенденція ан алізувати, а не син­
тезувати джерела. Не бажаючи ставати між джерелом і читачем, він дає
читачеві змогу самотужки з ’ясувати істинне значення документів, щедро
цитованих у тексті. Чи Грушевський прийняв цей підхід, не тільки через
природну схильність компілювати джерела і спокуси нового архівного
матеріялу, але й тому, що, пишучи в осбставинах совєтського диктату,
мусив, як і колись Лазаревський, давати раду з численними проявами
«словоплетення людського лукавства»? У кожному разі, наголошування
на історичних джерелах та їх публікації запровадило фахові стандарти і
дало зразок науки, на який взорувалися ті совєтські історики, хто хотів
убезпечити своє дослідження від офіційної ідеології.
Відступ «назад» до джерел і позитивістський підхід до історичної
науки допомогли врятувати історичний цех за совєтської влади. Ще 1933
року один із найвидатніших американських істориків XX століття Чарлз
Бірд визнав потенціял «стисло-наукового» методу в історіографії. Звер­
таючись до Американської історичної асоціяції, Бірд критикував історі­
ографічні тенденції, які виникли під впливом фізики й біології, та пере­
конував слухачів у важливості старого «стисло-наукового» методу. За
його словами, «це одинокий метод, який можна використовувати, щоб
отримати адекватне знання історичних фактів, особистостей, ситуацій
і розвитку подій. Лише він може розкрити умови, які уможливили те,
що сталося. Він цінний сам по собі і високо стоїть в ієрархії цінностей,
доконечних для життя демократії. Пошуковий дух науки, що викорис­
товує науковий метод, - головний бар’єр супроти тиранії влади, бюро­
кратії і грубої сили»224. Останні томи «Історії» Грушевського справді
були бар’єром супроти брутальної сили більшовицької диктатури.