Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Página 201

Розділ 3. У пошуках національної парадигми
Грушевський, - мають місце вже не епізодичні й не спорадичні стрічи й
конфлікти з чужою національністю й релігією, але на цілій лінії українська
народність і її “руська віра” стріли ся з привілєґіованою народністю й
державною вірою польсько-католицькою. На кождім кроці, особливо по
скінченню переходових часів самої окупації, тутешній Русин мав нагоду
почути, що він схизматик, майже поганин; мусів боронити свою стару
батьківську віру від плянів заміни її католицькою церквою, а себе - від
ріжних обов’язків на цю останню»128.
Сам ревний православний, Грушевський сприймав історію право­
славної церкви в Україні як історію української національної інституції,
а підтримку її з боку князів, шляхти, міщан і козацьких ватажків роз­
глядав не пр осто як релігійну справу, а як справу національну. В перші
десятиріччя XVII століття, писав Грушевський, «історичні обстави­
ни українського життя привели до того, що в сім моменті національні
інтереси, національні змагання, національна боротьба скупилися на
точці оборони істновання православної церкви»129. Саме з цією думкою
він описував історію братств, відродження православної освіти, засну­
вання Острозької академії князем Костянтином Острозьким, піднесення
української полемічної літератури після Брестської унії. З погляду
Грушевського, ці події означили початки українського національного
відродження. У розвідці «Культурно-національний рух в Україні»,
надрукованій 1908 року, історик писав, що ідея національности - витвір
порівняно недавніх часів і що раніше вона мала форму політичної,
соціяльної, релігійної, географічної та культурної лояльности130. Така
дефініція національної ідентичности, яка звучить несподівано для лідера
українського національного «пробудження» й автора першої повної
історії нації, дала Грушевському унікальну можливість аналізувати
різноманітні форми ранньомодерного політичного, культурного й
релігійного життя в контексті українського відродження.
Козацький м іт
Після російської революції 1905 року, коли Грушевський почав пра­
цювати над козацькими томами академічної «Історії», його наукові інте­
реси зосереджувалися переважно не на історії народних мас як таких,
а на українському національному «пробудженні» кінця XVI - початку
XVII століття. У передмові до VII тому «Історії» він схарактеризував
козацьку добу як період, у якому «вперше на пам’яти історії український
199