Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | 页面 15

Передмова на стипендії ім. Петра Яцика дало мені змогу не лише завершити перший варіянт рукопису, а й скористатися з досвіду і порад Романа Шпорлюка, Любомира Гайди, а також Володимира Кулика й Олі Гнатюк, які були гостями-дослідниками інституту на стипендії ім. Євгена і Даймель Шкля- рів. Викладаючи на історичному факультеті в Гарварді навесні 2003 ро­ ку, я мав корисні дискусії про свою книжку з Тері Мартином, Дейвідом Бранденберґером, Ериком Лором та Кетлін Мак-Дермот. Я також удяч­ ний за підтримку й заохочення з боку д-ра Романа Процика. Гіроакі Куромія прочитав рукопис, і його поради були вельми цінними. Окрема подяка належить Любомирові Винару за допомогу в удоступненні до недрукованих матеріялів, а також колегам в Україні, які ділилися зі мною знаннями з української й російської історії та історіографії. Я хотів би подякувати за поради Владиславові Верстюку, Олексієві То- лочку й Наталі Яковенко. Я багато дізнався, спілкуючись із чільними українськими фахівцями з грушевськознавства - Русланом Пирогом, Юрієм Шаповалом, Василем Ульяновським та Ігорем Гиричем, а також із інтелектуальними лідерами й організаторами наукових конференцій, присвячених Грушевському та його історіографічній спадщині, - Ярос­ лавом Дашкевичем і Ярославом Грицаком. Окремі подяки слід скласти Геннадію Борякові, Людмилі Демченко і Галині Сварник за сприяння в доступі до архівних джерел у Києві та Львові. Грант від Центру ім. Петра Яцика уможливив бібліографічні до­ слідження і редагування цієї книжки, а Стипендія академічних обмінів ім. Ярослави Дем’янчук-Пацлавської, яку надав мені Український нау­ ковий інститут Гарвардського університету, та ґрант від Інституту Кенана Міжнародного центру для науковців ім. Вудро Вілсона допомогли мені завершити цей проект. Я також хотів би подякувати Канадській раді з соціяльних наук і гуманітарних досліджень за видавничий ґрант і Фонду катедр українознавства за фінансову допомогу у виданні цієї книжки. У видавництві Торонтського університету мені допомагали Сюзан Ранкур, Барбара Портер та Міріям Скі, за що їм велике спасибі. І, нарешті, я хотів би подякувати моїй дружині Олені, яка не лише заохочувала мене писати цю книжку, мирилася з моїми тривалими відрядженнями в Україну й Гарвард, беручи на себе клопоти з нашими двома дітьми, а й упорядковувала мою хаотичну збірку конспектів і ксерокопій - не останню річ при написанні наукової праці.