Передмова
На початку дев’ яностих Канадський інститут українських студій, що видав ту другу принесену моїм колишнім викладачем « заборонену » книжку, запросив мене взяти участь у проекті Центру ім. Петра Яцика з перекладу на англійську десятитомної « Історії України-Руси ».. Я дістав можливість набагато ближче познайомитися з Грушевським і його працями та повною мірою оцінити його талант історика. Моя робота в тому проекті також дала мені добру нагоду поставити у набагато ширший контекст той історичний наратив, який так вразив мене на початку вісімдесятих. Тепер я порівнював його не лише з блідим і вмирущим совєтським наративом останніх років існування СССР, а й із кількома іншими наративами, з якими він узаємодіяв і змагався. Завдяки цій роботі я позбувся ілюзії, буцімто знаю, як має виглядати історія України, проте захоплення Грушевським та історіографічною революцією чи зміною парадигми, які він започаткував своїми працями, не зникло. Власне, текст цієї книжки постав із моєї роботи в проекті з перекладу Грушевського.
Отже, перша подяка належиться професорові Мицику за те, що він довірив мені свій нелеґальний бібліографічний скарб. Я також удячний колегам, з якими працював у Центрі ім. Петра Яцика. В роботі над цією книжкою я чимало користав із їхньої підтримки й досвіду. Я особливо ціную поради директора Центру Франка Сисина та співпрацю з виконавчим редактором проекту з перекладу Грушевського Уляною Пасічник. Окрему подяку складаю старшому редакторові проекту Мирославу Юркевичу, котрий зредаґував первинний текст моєї книжки і допоміг упоратися з численними редакційними та бібліографічними проблемами. Без його підтримки й заохочення я писав би цю книжку набагато довше. Працюючи над текстом, я щедро скористався дискусіями з колеґами в Канадському інституті українських студій і на факультеті історії та класичних студій Албертського університету. Зенон Когут від самого початку енергійно підтримував задум цієї книжки. Іван-Павло Химка дав цінні поради, як поліпшити рукопис, а Богдан Клід і Андрій Заярнюк ділилися думками про східноєвропейську соціяльну й інтелектуальну історію. Я також хотів би подякувати Пітерові Матилайнену, який завжди охоче давав раду з комп’ ютерними негараздами, вірусами й авторовою нездатністю збагнути нові комп’ ютерні системи.
Перебування в Українському науковому інституті Гарвардського університету протягом весняного семестру 2002 року в ролі дослідника
12