Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

1 853 року, щойно в Габсбурзькій імперії минув шок від революції 1848 року та «весни народів», австрійський історик і радник імперського міністра освіти Йозеф Александр Гельферт сформу лював офіційний погляд на значення, роль і завдання національної історії. У памфлеті «Про національну історію, її поточний стан і куль тивування в Австрії» він писав: «Це правда, що людство поділено на багато племен, відмінних за мовою та кольором шкіри. Але, згідно з нашою ідеєю, національна історія - це не історія якоїсь окремої гру пи, визначеної за расовим походженням. Ми вважаємо, що національна історія - це історія населення території, що об’єднана політично, підпорядкована одній владі та живе під захистом одного закону. Для нас австрійська національна історія - це історія австрійської держави і народу загалом»1. Переважна більшість російських істориків XIX століття теж трак тувала національну історію не як літопис окремої етнонаціональної гру пи, а як історію держави та людей, котрі замешкували її територію. Хоча під тими людьми мали на увазі російський народ2, поняття ро- сійськости було доволі широким й охоплювало три «руські» племені: великоросів, малоросів (українців) і білорусів. Україна - особливий ви падок у мінливому імперському наративі російської історії. Залежно від панування в певний момент абсолютистських чи націоналістичних тенденцій, окремі частини української історії то залучали до цього на- ративу, то вилучали. Російський історичний наратив, сконструйований у XV-XVI століттях, спирався на фундаменті київської історії. Вхо дження Києва та Лівобережної України до Московської держави у другій половині XVII століття ще більше наголосило роль Київської 105

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 107