Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 103

Розділ 1. Історик як націєтворець
паґував Грушевський перед революцією - нарешті засвоїли маси, нові
господарі ситуації. Це гасло визнали малоросійські селяни і набрані з
селян солдати, які в боротьбі за його втілення ставали українцями. Гру­
шевський керував цим процесом. Консолідуючи найпотужніший блок
політичних партій у Центральній Раді на базі своєї національної плат­
форми, він прийняв і зіпер на політичний підмурівок соціяльні вимоги
мас, ведучи їх до української автономії та врешті-решт незалежности.
Видаючи багатотисячними накладами популярні книжечки з української
історії, культури та політики, Грушевський будив маси і перетворював
попутників української автономії на її ентузіястичних поборників.
У статтях, публічних заявах і спогадах революційної доби Грушев­
ський постає як переконаний федераліст, для якого українська неза­
лежність - тимчасова, зумовлена обставинами річ, перехідний етап пе­
ред об’єднанням України у федерацію з іншими демократичними рес­
публіками на засадах повної рівности. Але хай там якими були його
федералістські переконання, він послідовно підтримував українську не­
залежність щоразу, коли вважав, що українська держава зможе її за­
безпечити, а народні маси матимуть із того користь. Улітку 1917 року
вік жорстко опонував незалежникам, уважаючи їхні дії лише маніфеста­
ціями націоналістичної ідеології, але змінив думку наприкінці 1917 - на
початку 1918 року, коли більшовицька Росія пішла війною проти Цен­
тральної Ради й одиноким способом урятувати українську державність
і здобутки революції було проголосити незалежність. Після проголо­
шення незалежности в січні 1918 року Грушевський розвинув цілу про­
граму націоналізації української ідентичности, для якої думав залучити
ресурси новопосталої держави. Хоча пізніше він відійшов від засади не-
залежництва і повернувся до ідеї федерації з іншими народами, зокрема
і з Росією, його статті 1918 року означили перехід важливої символічної
межі в розвитку української ідеї. Як ніколи раніше авторитетно й упев­
нено лідер українського руху чітко заявив про повний розрив із Росією.
Грушевський - історик і політик - міг далі уточнювати та модифікувати
свою позицію, але для українського національного проекту повороту
вже не було. Він таки перетнув свій Рубікон під час пожежі київського
будинку Грушевських.