П. П. Блонський – автор понад 200 педагогічних, психологічних, педологічних, філософських робіт. Його монографія «Трудова школа» (1919) розглядалася як важливий теоретичний орієнтир при створенні нової школи. Вчений не обмежувався теоретичними дослідженнями, активно брав участь у розробці нових шкільних програм. Він організував Академію соціального виховання (вищий педагогічний заклад), проводив дослідно-експериментальну роботу в школі. З середини 1920-х рр. наукові інтереси Блонського сконцентрувалися на проблемах педології.
Значне місце в дослідженнях Блонського займали проблеми, суміжні для педагогіки і психології. Він вивчав питання індивідуальних і вікових особливостей дітей, ґрунтуючись на двох головних принципах: ідеї розвитку (необхідність розглядати дитячу психіку як результат еволюції) і цілісному підході до вивчення дитини.
Діапазон досліджень Блонського-психолога охоплював майже всі області психічного життя. У книзі «Психологічні нариси» (1927) він висунув оригінальне уявлення про походження і розвиток психічного життя, трактуючи його як ряд різних рівнів психічної діяльності, починаючи від сну (примітивного психічного стану) до вищих інтелектуальних функцій. Принципово важливе значення мали його дослідження мислення, мовлення, пам'яті, емоцій, а також взаємозв'язку і взаємодії психічних процесів.
5