рожців у грамоті ані едного слова нема; а п. Дубецькому,. мабуть, відомо, що козак не те саме, що Запорожець; автор, мабуть, і сам тямить, що наведений акт цілком виразноповідає про казаків городових, що жили і вверх і вниа по Дніпру, їздили водою аж до Черкас і т. д. Та на останку грамота князя ще виразніше повідає, що козаки їздять зверху і ми жадним чином не зрозуміємо, з якої речи у п. Дубецького в цитаті замість „ зверху " вийшло „ заизу "?'
Визначивши той час, коли по думці п. Дубецького заснувалося Запоріжжя, автор береться розвязати другепитання: яким робом Запоріжжя заснувалось? І на те відповідає: „ Запоріжжя виросло з насіння культури польської( стор. 3). Туди Дніпром з півночі, з Польщі( sic!) плила іскра поступу( стор 5). Елементи наші( польські), вигодовані в польській колисці, під промінням культури західньої, але суперечні ладу громадському, становили головну підвалину інституції січової( стор. 243). Такі загальні фрази багаті на риторику; але не вельми ясні, п. Дубецький силкується зміцнити фактами і до однієї купи. горне усе, що трапиться йому з історії: чи йде воно до діла, чи. ні, на те він не вважає; чи становить воно аргумент дійсний, чи тільки фіктивний— і про те йому байдуже. Ось роздивімося лишень на те „ посполите рушення " фактіь історичних, яке зробив п. Дубецький, та покажім їх дійсну вагу історичну. Аби ж і нам не встряти за автором в хаос, мусимо докази його звести до систематичного ладу і звернути увагу на кожду поодиноку. тезу.
1. „ Якась недовідома сила, котрої нічим не можна вияснити хіба тільки історичним атавізмом племен(?), тягла нас( Поляків) до Дніпра; оцим прямуванням ми йшли туди ще за давньої давнини; туди ми прямували за давніх віків з лицарями Болеслава яко завоювателі ",— так повідаь п. Дубецький на стор. 7. Які були відносини Болеслава. Хороброго до Січи Запорожської, про те відає хіба що Господь Бог; ані п. Дубецький, ані ми про те не скажемо. От що Болеслав хотів підбити під себе Київ, та йому це не вдалося і він з серця пограбував київські скарби і захопив в полон бояр київських, та сестер князя київського про це ми відаємо з Іпатієвської Літописи під р. 1018
219-‘