Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 294

убогий і занедбаний. Матеріял антропологічний єсть неве­
ликий; дві-три книжки (праця Коперницького в „Кіевскихъ
Университетскихъ извѣстіяхъ", та в виданнях Краківської
Академії Наук кілька статей того ж автора, та Меєра
„Антропологічне порівнання галицьких Русинів та Поля­
ків"). Про Русинів українських маємо тільки працю до­
ктора Емме в видані Полтавського Земства: „Наблюденія
въ Кобелякскомъ Уѣздѣ"; як додамо ще книжечку доктора
Дебельта в Дерпті, то і все.
Отже хоч який ні є убогий матеріял, а про те антропо­
логічні прикмети так важні, що покористуємося з того,
що маємо.
Коли в звичайній розмові вживаємо ми слово н а р і д ,
так розуміємо зовнішні прикмети його: мову, віру, звичаї
і т. и. отже ці прикмети завжди залежать від прикмет, чи
причин глибших, внутрішніх.
Перед нами три споріднені нації, що історія поселила
їх одну попліч одної, а інде і одну між одною :.вони одна
на одну мали вплив, що відбився на кожній з них більше
чи менше: ведемо річ про Русинів, Великоросів, або Мо­
скалів і Поляків. Всі вони слов’яни; але ж від впливу
і примусу всяких обставин географічних, історичних і ін­
ших, вони так поріжнились між собою, що тепер мають
більше ріжного, свого власного, аніж схожого однакового,
спільного. Запевнимось в цьому, рівняючи їх.
Русини опинилися в обставинах доволі оригінальних:
з двох сусідів ні один, а найпаче той, що на півночі, не
хоче признати їх за окремого індивідуума етнографічного;
в Австрії Поляки кажуть, хоч тепер вже не всі, що Русини
ніщо більш, як ріжновидність Поляків; в Росії Москалі
правлять, що Русини тільки вітка Великоросів. Тимто нам
зручніше буде збирати прикмети нашої українсько-руської
або просто руської національности, рівняючи їх до при­
кмет наших сусід -г- братів.
Почнемо з прикмет анатомічних: твердою засновою тіла
людського єсть к і с т к и : найголовніша частина їх зветься
ч е р е п о м . Коли поглянемо на череп Русина зверху, так
формою своєю він походить на яйце, повернене носком на
п е р е д ; у Поляків череп значно довший за українського,
198