І.
Весняне сонце над степами Над Україною сія • І благодатними лучами Святую землю пригрів а І золотить сади й левади, Церкви, будинки і хати. І веселить старих( й малих)
В Трилісах у замку ударили в дзвони, На царину суне юрбою народ, З хрестом пан-отець наперед виступав, Славетні міщани й хоробре козацтво, Пан сотник, отаман, і війт городський. Корогви святиї і з церкви ікону, Від міста хліб-сіль на ралець вже несуть, Бо славного гостя стрічатимуть нині.
Від гетьмана вранці гонець надоспів, Що славний Богданко вже рушив в похід. Він справив на Хвастів полки за полками, А сам у Триліси бажа завітати— Хвилину спочити та вістку подати.
На царині люди стрічають гетьмана. Він скочив з коня і хреста цілував І тричі обняв війта й отамана Й товариша сотника тричі вітав І чесній громаді до пояса тричі
119