Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 188

зробити свій предмет цікавим та приступним для учнів;
окрім того кожний пильнував, щоб якнайбільше прищепити
дітям основу загально-людської культури, почуття громад­
ського обов’язку, товариської чести.
Одного разу було загадано дуже великий урок. Кляса
просила зменшити завдання, але вчитель, Н. П. Протопо-
пов, не згодився. Як він вийшов, учні, постановили цілою
кЛясою лекцію виготовити, .тільки щоб кожен одмо­
вився її здавати. Так і зробили. Одмовились один по од­
ному всі кращі та середні учні; учитель питається, чи хоч
хтонебудь може вивчив урока. Обізвались двоє з найпослід-
ніших, з так званої Камчатки, сподіваючись при тій нагоді
вийти „против прочих". Що вже вони там говорили через
п’яте-десяте, учитель вислухав і поклав таку резолюцію: за
таке знання варто, розуміється, поставити вам по нулю;
але ж за те, що не взяли участи в колективному протесті",
лиш у вам по 2. „А вы, господа, постарайтесь, чтоб среди
вас никогда не было таких подлецов", і проказав їм прехо­
рошу лекцію про товариську солідарність,громадянську честь
і порядність. Тоді хлопці признались, що завдання всі
добре вивчили. Скінчилась година, учитель вийшов з кляси,
тоді вже учні постарались своїм судом, і, справді,- жадних
зрадників ніколи вже в клясі не бувало.