Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 186
та різні гуртки молоді.— Нарешті така діяльність по
дружися Панченків не минула жандарського ока. Зроблено
трус. Варвару Василівну було заарештовано; вона пере
була якийсь час у тюрмі; потім її звільн§но на поруки
і разом з чоловіком зіставлено під явним доглядом полі
ції. Тут вже мимоволі довелося припинити всякі зносини.
В короткім часі Ф. Т. переведено добувати свій строк
служби В Гомель, ПОТІМ ВІН мусів ВИЙТИ на пенсію, ЗВИт
чайно невелику. Практики платної він не мав, хоч був
з нього добрий лікар. Отже мусів продати свій домочок
у Києві (купив його відомий громадянин та останній ви
давець „Кіевской Старины" Овген Чикаленко) та й зостався
на Поліссі, де колись придбав маленький хуторець при
селі Млинок під Гомелем. Там оселився він з сім’єю,
взявся' до господарства, тільки ж хазяїн з нього був не
важний і жилось доволі тяжко. В. Антонович одвідав його
в часі археологічної екскурсії на Гомельщині 1891 р. і вже
більше ніхто з київських громадян з ним не бачився. По - '
мер Ф. Т. десь на початку 190 J р. в тяжких обставинах,,
переживши дружину, без якої зостався; мов дитина без
порадна.
„
Спогади за студентських часів Панченка, за часи вироб
лення українсько-демократичної (хлопоманської) ідеології
та розриву з польськими, ґмінами, знаходимо почасти
в споминах Б. Ст. Познанського. „Укр. Жизнь" 1903.
кн. III, стр. 19—21.
Д о с т о р . 60 — 61. На початку 50-х років серед студентів
Київського університету існував вже гурток земляків-ліво-
бережців куди входили: М. Мельник, А. Романович-Слова-
тинський (вірніше Славутинський), Бодров, В. Вовк-Кара-
чевський, В. Демченко, М. Ренненкампф, інших не пригадаю.
Словатинський, Демченко і Ренненкампф,—згодом професори''
Київського університету. Вовк-Карачевський відомий пере
кладач Кенана та Російської Історичної Бібліотеки. Ті, що ви
ховувались у полтавській гімназії, підо впливом Метлинського
а Боровиковського, були вже більш-менш свідомі українці;
інші, знов, опинившись серед маси польського студентства,