вселивсь у Києві спочатку як старший ординатор, потім як старший лікар військового, шпиталю, тут і скінчив свою службу.
У Києві Ф. Т. був одним з найдіяльніших членів Старої Громади. Збудувавши собідомочокнановопрорізаній Маріїнсько-Благовіщенській вулиці проти лікарні Червоного Хреста, № 56 він широко одчинив свою хату для всіх українських потреб та зборів. Тут В. Антонович робив свої приватні виклади студентам і курсисткам з історії, історичної географії та етнографії-України; тут В. П. Науменко зачитав для курсисток один курс граматики української мови; в цій господі раз-у-раз збиравсь і працював чималий гурток молоді під назвою „ Хрестоматія ", що складав українські читанки для майбутньої сільської школи, переховувалися різні нелеґальні речі, часом і люди, не зважаючи на двох денщиків.— Як була трохи полегшала атмосфера громадського життя в Києві після ревізії сенатора Половцева( 1881 р.), який змістив генерал-губернатора Черткова, Панченко, здобувши на своє ім’ я дозвіл від нового ген.-губ. Дрентельна, влаштував у великій залі Мінеральних Вод перші прилюдні урочисті роковини Шевченка. Дуже добре знаючи народню мову, був він один з найкорисніших співробітників словарного гуртка, що працював коло складання великого українського словника. Брав теж діяльну участь у гуртку драматичної літератури, сам дуже добре переклав кілька п’ єс з польської для української сцени; всі вони загинули в цензурі.
Найбільшу ініціативу в усіх тих справах виявляла його дружина Варвара Василівна, що походила по матері з революційної родини Мержанових на Херсонщині. Була то людина дуже розумна, з доброю освітою як ца свій час; дуже ліберального й правдивого, щиро демократичного напрямку як у щоденному хатньому, так і в громадському життю; дуже працьовита, незломної енергії в кожнім ділі, а * в життю та в обходженню з кожним надзвичайно доброї, тихої скромної та лагідної вдачі. Отже наші громадянські дами мали її за недалеку розумом, бо вона ніколи не брала участи в жадних плітках, а вони не могли їй дорівняти; зате чоловіки визнавали їй ціну, а В. Б. Антонович шанував її понад усіх жінок; до неї щиро горнулись курсистки
80