Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 177

вано стародавнім українським звичавм серед величезного
натовпу людей різної віри з свого та зо всіх околишніх
сіл, з делегацією від київських українських громад. Похо­
вано на новому цвинтарі, що для нього ґрунт він не­
давно перед тим сам подарував у свойому парку романів-
ській громаді.
До стор. 53. Костянтин Петрович Михальчук українсько-
польського походження (від матері селянки і батька поль­
ського пана) народився 21/ХІІ 1840 р. в с. Зозулинцях Берди­
чівського повіту; вчився спочатку в м. Сквирі, в м. Полон-
ному, потім в житомирській гімназії, з якої мусів вийти, не
«кінчивши, через якісь незалежні обставини. В той час в Ж и­
томирі вже доволі було розвинено польське українофіль­
ство в шляхетських та літератських верствах, між іншим
і в гімназії, де за почесного попечителя був відомий
польський письменник І. Крашевський, який теж починав
писати на теми українські. Там вже виразно склались
українські симпатії Михальчука та цілої групи його това­
ришів, як поляків, так і православних.
1859 р. вступав він на історично-філологічний факультет
Київського університету, ввійшовши до ґ м і н и київської
або української. Є відомість, що в перших часах свого сту­
дентства Михальчук, разом з кількома товаришами, брав
певну участь у підготовчій справі польського повстання;
в ролі емісара він мав об’їхати свій район з дорученням
збирати складки по панах та вербувати охочих до списку.
Але діло не повелось. Переконавшись, що справа безнадійна,
він покинув її та пішов туди, куди вели його власне пе­
реконання та особисті симпатії.
В університеті він зразу знайомиться з Антоновичем,
Рильським, Познанським, Панченком та цілою їх групою,
один з перших виступав з думкою про неминучу по­
требу заснувати окрему українську Громаду і стає діяль­
ним її членом. Разом з цією групою бере він участь в ор­
ганізації та в життю тої семирічної української школи
на Жилянській вулиці (ч. 38), про яку згадується в спо­
минах Антоновича й Познанського.
Ант.
І. — 6.
83