Трудно в короткій примітці подати повні докладні відомості про велике діло його життя. Фактичну та яскраву, хоч трохи й побіжну характеристику цієї видатної, надзвичайно суцільної людини знаходимо у „ Кіевской Старинѣ“ 1902 р. кн. XI, де подав прекрасного некролога Ор. Левицький; деякі відомості знаходимо теж у споминах В. С. Познанського „ Воспоминанія '*( Украин. Жизнь 1913, кн. 2— 5. 5), К. П. Михальчука( Укр. Ж. 1914, кн. 5— 6 у статті С. Єфремова „ Людина, з якої нічого не вийшло " Рада 1912 і в споминах О. Юркевича, Д. Щербаківського, І. Чуприни в „ Раді " 1912; про його літературні праці в статті проф. М. Слабченка „ Матеріяли до соціяльно-економічної історії України ", т. II, ст. 217— 219, Одеса 1927 р., та І. Бравера ^Економічні погляди Т. Рильського— в Зап. Одеськ. Науков. при ВУАН Т-ва, секція соціяльно-історична № 3 Одес. 1928, ст. 66— 102.
З ворожого польського табору, який не міг забути Рильському його „ відступництва ", йому присвячено теж кілька спогадів, пересякнутих зненавистю та погордою: Rawita- Gawroński „ Rok 1863 na Rusi ", Marjan Dubiecki „ Młodzież polska w uniwersytecie kijowskiem " Kijów. Pamiętniki Bobrowskiego. Lwów. 1900, t. II, S. 237— 238.
Отже бачимо з наведених фактів, що ту ідеологію, яку було вироблено та виборото з юнацьким запалом, цілком було переведено в життю без жадних компромісів, аж до самого кінця. Кожний, хто згадув про діяльність В. Антоновича, разом з ним мусить пригадати й Фадея Рильського: обидва так міцно зв’ язані і провідною ідеєю свого життя, і своєю довічньою дружбою, що розлучити їх ніяк не можна. Помічаємо те і в спогадах людей як з українського, так і з польського табору, U в полемічних випадах і ще раніше в панських доносах та слідчих комісіях 60-х років. Навіть у пізніші часи і до самого кінця польське дворянство не могло йому простити того хлопоманства в щоденному життю та демократичного виховання його синів.
В останніх літах Фадей Рильський сильно занепадав на здоровля, болів на сухоти; але працював до кінця коло свого великого економічного досліду, не подавався. Помер він 25 вересня 1902 *' р. в своїй Романівці; там його похо
82