хальчук1) Баковецькийг) і декілька інших, котрі або раніше померли, або я загубив їх сліди.
Догляд поліції в перші годи був доволі невигідний.' За два роки мені прийшлось одповідати про 12 діл, дуже ріжноманітних; все-ж таки не проходило 2— 3 місяців, щоб мене не кликали для одповіді. Пригадую собі важніші з цих діл. На першому місці стояли діла, причиною которих були показання поляків, що вже почали судитись за інсурекціонну конспірацію. Хоча до тієї конспірації ми не мали ніяких відносин, алеж судившіїся поляки приняли метод покривать свої зв’ язки і відносини, заміняючи прізвища своїх людей нашими прізвищами. Так. наприклад, у відомому ділі Огризка’) він показав, неначеб-то я приїздив до Петербурга, щоб дати йому адрес літератора Крашевського. Чиста нісенітниця, бо Крашевський тоді видавав дуже розповсюджену газету „ Gazeta Polska ", де його адреса друкувалась щодня і не було ніякої потреби нарочито їздити з Київа до Петербурга,* 234 щоб її завезти. В процесі подольських маршалків, що подавали петицію про те, щоб прилучити Подільську губернію до царства Польського, один із обвинувачених маршалків— Ліпковський виявив, що петиція їх мотивується тим, що неначе київський уряд протежирує українофільство, що грозить жизні польських дворян і т. ін. Були діла зовсім випадкові: в Подольській губернії була сім’ я поміщиків Ге; із чотирьох, братів один відомий як маляр, другий, Григорій, був співробітником „ Основи ", третій Йосип находився давно в кореспонденції з нашим кружком. Загалом усі вони більше або менше
*) Михальчук Костантин Петрович( 1840— 1914), студент з ґміни української, перший інідіятор засновання Київської Громади. Видатний український філолог і громадський діяч. Відомості про нього в некрологах та характеристиках. Укр. Жизнь. 1914 кн. IV. Ред.
2) Баковецький Каллист з Чернигівщини, математик, закінчив київський університет 1863. Разом з іншими, вийшовши з ґміни української, брав участь в утворенні Київської Української Громади; в часи студентства брав діяльну участь в обох українських школах— недільної й семирічної. Потім дістав посаду на Чернігівщині, від часу до часу наїздив до Київа і ніколи не поривав зв’ язку з Громадою. Ред.
3) Деякі відомості про Огризка подамо далі в примітці до статті В. Антоновича „ Пояснення на наклепи І. Огризка "; Ред.
54