Але ж трохи згодом, бачивши, що погляди такого рода ширяться, шляхтичі почали турбуватись. Особливо в цьому взгляді під впливом єзуїтів *)• Між тим явився один факт, який подав привід до справжньої війни. В кінці 50-х р. у кружку нашому появилась думка, що соромно жити в краї і не знати ні
• самого краю, ні його людности, і ми порішили всі вакації від початку квітня до кінця серпня ужити на подорожі, пішки, по краю. Що для нас ці подорожі були корисні, нема сумніву. Але ж в шляхетській суспільності зложилось переконання, що ми ходимо за тим, щоб учити селян різати панів.
Розуміється, це переконання було зовсім фіктивним, але зате під час подорожі ми познайомились доволі добре-з народнім світоглядом. Нарід став перед нами не в шляхетському освітленні, а таким, яким він єсть. Ми бачили. дуже сильну природи ю логіку і дуже розвинену народню етику, що сказувалось в готовності до помочі і в приятельському відношенню до всякого нужденного. Подорож ми відбували пішки, в свитках і нас скрізь приймали за селянських парубків. Ми не окривали, що ми студенти, але тільки термін цей для народа був тоді незрозумілий. Іноді розпитувались, що ми робим, ми відповідали, що учимось. Найчастіше зводилось до того, що найбільше зрозуміла наука була медицина, і нас вважали за фельшерів. За три вакації ми обійшли сливе весь правобережний і новоросійський край: Волинь, Подолію, Київщину, Холмщину і більшу частину Катеринославщини й, Херсонщини. Оповідати про наші подорожі було б дуже довго, і мабуть більша половина вже затерялась в пам’ яті. Ночували ми звичайно, впросившись на ніч до селян, при чому ні разу хазяїн не згодився взяти плату за ночліг і вечерю; Побачивши це в першій подорожі, ми запасались хрестиками, іконками, перснями святої Варвари, і т. д. і, виходивши з ночліга, роздавали дітям подарунки. Часто траплялось нам, особливо в Новоросії, приставати до чумацьких валок і разом з ними проходити кілька день. Іноді траплялись нам ' доволі характерні стрічі. Дві або три з них, які приходять на думку, я розкажу. В Канівщині, біля села Піїв,
*) Тут помічається, очевидячки, якийсь пропуск в рукопису. Ред.
41