щоб ' просто збирать складку для папи, на що всі згодились би охоче, без потреби виявив, що це буде проти Гарібальді. Взагалі, як би намітить головні точки переконань шляхетських, то вийде, що в релігійному взгляді загально панував католицький фанатизм; за тим був шовіністичний патріотизм польський, котрий виявлявся у ненависті до всього непольського, у._. вірі в те, що Польща мала місію цивілізаційну і неначе стратила свою самостійність через те, що од цієї місії не хотіла одступитися; що вона між. народами свята мучениця. За цим усі нещастя Польщі залежали од того, що в кожному разі хтось десь зрадив їй,, але за те вона, коли схоче, то дуже легко поб’ є усіх своїх ворогів. Не дивлячись на таке переконання, шляхетська суспільність не робила нічого, щоб його здійснити, і задовольнялась ліричним ентузіязмом і похвальбою. У відносинах суспільних загально признавався шляхетський принцип; шляхта, по її думці, був стан, которий волею Бога і природи був утворений на те, щоб володіти краєм і людьми. Всякі демократичні думки не заслуговували б поважної полеміки,, але свідчили тільки про те, що той, хто їх висловлює, в кращому разі божевільний, в гіршому— урядовий провокатор.
Щодо ВІДНОСИН МІЖ шляхетським СУСПІЛЬСТВОМ '' між. собою,— в теорії визнавався принцип рівноправности всіх шляхтичів, але на практиці принцип той зовсім не признавався. Шляхетське суспільство розпадалось на верстви, доволі численні, з котрих кожна відносилась до другої, нижчої верстви з погордою і чванством. На версі єрархії шляхетської стояли магнати. Про їх характеристику нічого не скажу, раз через те, що їх було дуже мало( Санґушки, Браницькі, Потоцькі), вдруге через те, що мені в цьому крузі ніколи не доводилося бувати, тим більще, що представники його жили здебільшого або за кордоном, або у Варшаві,, або в Петербурзі. Взагалі вплив їх на шляхетське суспільство був дуже слабий. Головна сила шляхетського суспільства,— це були пани середньої руки, що володіли 2— 3 селами, мали участь ' у виборах дворянських і властиво складали: правдивий шляхетський круг. Нижче їх були шляхтичі власники земельні, які не мали повного ценза, яким в той час лічився той, хто володіє більш, як 100
36