Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 122

йотацію за те, що я не хочу учитись. Іноді учитель передавав матері про мов лінивство і мати давала даені порцію шльопанців.— Після року такої науки, гувернер перейшов на друге місце, а так як до віддачі в гімназію мені оставалось ще мало не півроку, то на той час мене віддали до Боніфатія Антоновича з тим, що він буде повторяти зо мною пройдений курс і. доповняти те, що в цьому курсі не дістав. Наука тут пішла на новий лад. Б. А. ограничивая тим, що займався зо мною катехізисом і давав мені вголос читати якусь латинську книжку по пів години и день( на скільки я міг розібрати, це був реґулямін для студентів Гетінгенського університету); всі ж останні науки були оставлені на мою добру волю. Треба замітити, що цею свободою я користувався доволі сумлінно; справді повторяв все те, що вже проходив раньше і виучував все те, що слабо пам’ ятав, з більшою охотою, як колись при підневольній науці.
Щодо життєвих обставин, тут я знайшов перші задатки розвитку. Хазяїн дому, де я жив, Оттон Абрамович, чоловік молодий і нежонатий, вів життя свободне й веселе; він не належав до так званого балагульства, ^ле ж багато звичаїв і побутових рис балагулів присвоїв собі. Ухиляючись від етикетальних візитів і салонного життя, він приймав у себе багато шляхетської молоді. Найчастіше ці молоді люди провадили час на полюванні, їздили з хортами ловити зайців, стріляли до цілі, грали в більярд і т. і.; костюми носили не модні і скидувались в їх формі на козацький лад. П’ янства в їх компанії не було; в карти гуляли дуже рідко; ввечері звичайно годин 2, або з читали щонебудь в голос, при чому мені позволялось слухати читане; найчастіше читались повісті Чайковського;( не знаю задля чого, вони тоді були заборонені цензурою); з повістей цих перший раз я пцчув про козаччину і вона мені дуже вподобалась; я перший раз побачив якийсь новий світ, не мавший нічого спільного з шляхетським складом і одріжнявшийся від його особливою бадьорістю, живучостю й енергією. Правда у Чайковського це все було перемішане з польсько-шляхетськими тенденціями, шляхтичі
зо