Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 111
уцвяхована обрізками перед (називалась „мушки"), затім
була сукня, на грудях спереду обшита широкою галуно
вою тасьмоіо. Поверх сукні надівали салоп, завше на один
тільки рукав — для фанаберії.
. Всі жиди тоді, як здається, належали до секти хасидів
.(шляхтичі звали їх гу с и та м и ). В ці дитячі годи пам’я
таю, що багато розказували про Славуцьку жидівську
справу. Добре не можу пригадати собі подробиць, але
загалої^ діло було в тім, що в Славуті протоврей і док
тор подали донос, неначеб-то приїздив до містечка якийсь
палестинський жид і привіз з собою рецепт отрути, котру
жиди повинні домішувати до припасів, що продають хри
стиянам. Вони покликувались на свідоцтво якогось жида
переплетчика, которий заклеїв цей рецепт в обложку книжки
і здав її в синагогу. Назначена була комісія для розвідання
діла, між тим переплетчика знайшли повісившимся, чи
повішеним. Справі придали важне значіння і волинський
губернатор, кн. Васільчіков сам приїхав в Славуту і став
вести діло; не мавши ніяких особистих указок, комісія
приказувала задержувати усякого зустрічного жида і до
питувалась у його про діло, б’ючи різками — казали, що
багато жидів померло від жорстокого бою; чим кінчилось
слідство не знаю, але то певно, що по докладу кн. Васіль-
чікова приказано було вивезти н^, схід всіх цадиків з на
шого краю. Одного тільки, найбільш авторитетного з мі
стечка Ружина, жиди викрали й доставили в Галіцію, де
він замешкав у містечку Садогура. 20 літ після того, коли
1853 р. кн. Васільчіков став київським генерал-губерна
тором, він же, мабуть не маючи по цьому ділу чистої совісти,
виклопотав, щоб засланим цадикам дозволено було вернутись.
Повернусь до бпису свого городка; в городі було ще два
старі будинки: кам’яний дворець на два поверхи на плацу
біля костела і розвалини другого кам’яного дворця на виїзді
Бердичів. Перший з їх був збудований в 1805 чи 1807 годі
для в. к. Константина Павловича, котрий був корпусним
командиром „Литовського корпуса" військ і мав головну
квартиру в Махнівці, де прожив кілька год. Розказували
нишком, — не знаю, чи це правда? — що це було маски-
19