їбґо чабу, як войа ще жила у батька на Побережжі, про пізніший час говорила мало і неохотно. З розповідок її можна було зложити цілий образ життя шляхтичів губернаторів( управляющих маєтками) і економів в великих панських маетностях на Україні, дідичі котрих майже всі проживали в столиці і не заглядали в свої ключі і села, раз здавши їх в опеку губернаторам і економам. Останні, отримуючи доходи, добру, половину оставляли собі, решту доставляли панові; ограничені вони були тільки малолюдством краю; селян в степовій Україні було мало, вони або досиджували літа слободи, або, як двір їх натискав, кидали село і йшли в Бесарабію чи в Херсонщину, де тоді заселялась Єлисаветградщина; через т е. губернатори мусіли оглядатись і не дуже натискати селян. Друга біда се була гайдамаччина. Хоч баба моя пам’ ятала доволі пізні часи( 1770—-1790); всеж таки 2 рази прийшлось їй бачити гайдамаків. Раз, близько містечка, де жив її батько, рознеслась чутка, що в ярах серед степу отаборились гайдамаки; комісар взяв надворних козаків і поїхав на об’ їзд. Гніздо гайдамаків знайшли в великій печері, викопаній у землі й обложеній деревом, доступиться до неї не могли, бо гайдамаки густо стріляли з рушниць; тоді прикотили воза, на йому стали шість козаків з списами, шаблями й пістолями і віз вкотили в печеру, а слідом за ним кинулись і всі козаки; кілька чоловіка було убито, але гайдамаків забралп в полон, і баба моя бачила як батько привів полоняників.
Другий раз вночі гайдамаки " напали на дім комісара; в стінах дома були зроблені бійниці; хазяїн, його сини й кілька економічеських прислужників зачинились у йому і відстрелювались в бійниці, між тим як жінки набивали рушниці й пистолі. Баба каже( їй тоді було літ 12), що сама не витерпіла, набивши пистоля, всунула в бійницю, щоб вистрелити, та гайдамака, що стояв за стіною одрубав сокирою люфу. Кінець кінцем гайдамаки добулись до дому й стали грабити вре цінніше. Між іншим, зламавши шафу, де була жіноча одежа, вони все жмутами стали виносити; баба моя запримітила, що разом із іншою одежиною гайдамака ніс її найкращу сукню— „ саженую турку-
12