130 Л Ю БО М И Р В И Н А Р
тюрми ». 91 Важливо згадати, що до арештування Грушевський вже встиг відбути ' Сходини з київськими членами Наукового Товариства, а також нараду з Радою ТУП-у в помешканні Дмитра Дорошенка, який залишив цінний опис цих нарад. 92 На жаль Дорошенко не подає дати цієї наради і лише згадує, що на другий день по сходинах ради ТУП, Грушевський « помандрував до Печерського участку, де провів ніч в компанії злодюг і пяниць..., а на другий день відставлено йото до JIук5янів ' СЬ’ КОї тюрми ». 93 На нашу думку наради ТУП відбулися 18 або 19, а Грушевського арештовано 20 або 21 листопада. Завдяки М. Ковалевському зберіглася коротка інформація про побут Грушевського в Лук’ яїнівіській тюрмі. 94 Там він перебув біля чотирьох місяців. Грушевського мали зразу вислати на Сибір, але московська жандармерія зробила обшук його хати у Львові і переслала ус * і сконфісковані папери Грушевського до Києва. Це причинилося до затримання історика, в тюрмі, як він згадував « під дуже тісним доглядом ».
У лютому 1914 року Грушевського призначено на висилку етапом на Сибір. Проте цей плян змінено. Про це пише Грушевський, що « Н. Врешвя » помістило саркастичну замітку, що його петербурсьїким знайомим в останній хвилі вдалося « вставити букву М » замість до Сибіру призначено на висилку до Симбірська і під охороною городового вивезено і віддано симбірській поліції, а слідом виїхала туди ж його родина,». 95
У Симбірську Грушевський проживав до осеїні 1915 року, а потім за старанням Російської академії наук йому дозволено переїхати до Казані, а в 1916 році до Мосоківи. У всіх цих місцевостях історик перебував під « яівіним наглядом поліції », що позбавляло його права наукової і суспільної діяльности ». 96 Не зважаючи на те під час свого заслання Грушевський не заломився і дальше займався науковою працею. Тоді він працював над популярним нарисом всесвітньої історії, а в Моїскві опрацьовував VIII том Історії України-Руси. Там також « потайки » робив, яку міг роботу в українських організаціях, а також брав участь в редакції « Украинской жизни » и тижневику « Промінь ». 97 Отже, як бачимо, не зважаючи на численні перешкоди і труднощі на засланні, Грушевський не відривався від наукової і суспільно-громадської праці.
9! « Автобіографія Михайл-а Грушевського, 1914—> 1919 », цит. п р стор. 99.
У дальшому цитується, як А— 1914 / 1919. 92 д, м. Дорошенко, цит. пр., стор. 36— 40. 93 Там же, стор. 40. 94 Микола Ковалевський згадує, що майже щоденно комунікувався з Грушевський у тюрмі через в’ язничного сторожа Білого. « Від того ж Білого отримував я реляції про те, як Михайло Сергіввич спокійно ' Т р и мався в тюрмі ». М. Ковалевський, При джерелах боротьби, Інебрук 1960, стор. 172. Ковалевський помилково твердить, що Грушевський іперебував у тюрмі всього кілька тижнів.
95 А— 1926, стор. 28.
96 А— 1926, стор. 28, А-1914 / 1919, стор. 99. 97 А-1926, стор. 29.