А В Т О Б ІО Г Р А Ф ІЯ М. ГРУ Ш ЕВСЬКОГО 119
житті, короткі побутові дані. Тут треба зазначити, що А— 1906 { кінчається на 1905 році. Грушевський не подає точної дати свого приїзду до Львова, лише загально згадує, що « за моїм приїздом до Галичини слідом умєір. проф. Огонов ський, і на мене спало т. ск. наукове представництво ' галицької України. Окрім університетських курсів, яікі мусі ли забирати на перших роках дуже багато часу,-я повів публичні( виклади, взіявся за організацію наукової роботи в недавно зреформованім, але ізов ' сім ще не виведенім на наукову дорогу Науковім товаристві( ім. Шевченка ». 50 Ці загальникові твердження можна доповнити деякими даними. Грушевський приїхав до Львова з початком жовтня 1894 року, а вж е 12-го виголосив свою інавгураційну лекцію на Львівському університеті. 51 Галицьке.' суспільство прийняло молодого професора з великим ентузіяізмом, про що свідчать численні похвальні згадки тодішній ' галицькій пресі. 52 Тут треба згадати, що ще до своіго приїзду до Львова Грушевський був ' знаний галицьким провідникам, вченим і громаді, як мнюшнадійний історик, співробітник Записок НТШ, львівського « Діла » і « Правди ». 53 Докладні інформації про національне українське ж и т т ія в Галичині він одержав від В. Антоновича і О. Кониського, які тісно( співпрацювали з галицькими народовцями( О. Барвінський, Н. Вахнянин і другі). Олександер Барвінський за всяку ціну бажав, щоб В- Антонович обняв львівську катедру, а не молодий Грушевський— ■проте це не здійснилося, але опісля могло мати деякі наслідки у ізв’ яках Грушевського з галицькими народовецькими діячами. 54
Грушевський доволі точно зупиняється над своєю1працею в НТШ, в якому він став головним промотором наукової праці вж е з кінця
50 А— 1905, стор. 5, А— 1926, стор. 9. 51 Докладніше про ці події в нашій праці Михайло Грушевський в боротьбі за український університет, Мюнхен 1968, стор. 9— 11. Про приїзд Грушевського до Львова зберігся цікавий спогад М. Кордуби, « Приїзд проф. Грушевського до Львова », Вістник СВУ, ч. 128, 1916.
52 Тут цікаво згадати про реакцію львівського « Діла ». У зв’ язку з іменуванням Грушевського на катедру історії читаємо у газеті, що « Вість сю вітає Австрійська Русь з щирою радістю... Дроф. М. Грушевський стане в нас сполучником наукових інтересів між Австрійською і Російською Україною-Русю, а нині, коли Товариство ім. Шевченка почало вже ставити > свої перші кроки яко Наукове Товариство, буде се річчю великої ваги ». Діло, ч. 84( 25 квітня 1893).
Також характеристичну нотатку знаходимо < в « Правді »: « Історична наука, котрою керуватиме наш професор, не тілько оживить і зміцнить-національну свідомість молодого руського покоління, але й осуне не оден скривлений несвідомістю або неуцтвом погляд і вкаже справдешню, просту і биту дорогу національному розвиткови українсько-руського нарада. Томуж вітаючи щирим і теплим серцем нашого професора, бажаємо йому якнайкращих здобутків на новому полі, широкім і розлогім, але у нас занедбанім »( Правда, 1894, кн. X, стор. 711).
53 Докладніше в нашій праці Михайло Грушевський і Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, Мюнхен 1970, стор. 8— 9.
54 На увазі маємо конфлікт М. Грушевського з народовецьким табором в Галичині.