А В Т О Б ІО Г Р А Ф ІЯ М. ГРУ Ш ЕВСЬКОГО 115
а згодом видрукована. 37 Це був( початок творчої праці молодого історика. В автобіографії Грушевський згадує, що « з курсів і приватної лектури на розвій мого ' наукового- світогляду й інтересів мали особливо курси і праці з сфери суспільної економії, економічної історії, археології, державного права й історії права ». В Антоновича протягом чотиролітних стадій він прослухав такі курси: « старинний період російської історії », «. загальний курс російської історії в XIII ст.»,(« Історія Галицького князівства », « Історія Західної Руси », « Історія Великого Новгорода », « Історія руської колонізації », « Руські старинности та джерела до Історії Західної Росії ». 38 Не зважаючи на офіційну термінологію, ці курси В. Антоновича в першу чергу наголошували і охоплювали історію України. Вони дали Грушевському солідну основу в його дослідах старої доби української історії, а зокрема середнювіччя.
На третьому році Грушевський, на пропозицію Антоновича, зачав працю над ширшою студією « История Киевской Земли ют. смерти Ярослава до конца XIV в.», за яку в 1890 році одержав золоту медалю. « Се була, пише Грушевський, робота досить зріла: викінчена в 1890 році і потім видана( Київ, 1894), вона викликала дуже похвальні відзиви в наукових сферах, і на її підставі-пізніше-я був предложений кандидатом на катедру історії у Львові ». 39 Тематично ця монографія Грушевського віддзеркалює концепцію обласного дослідження українських земель Володимира Антоновича.
У 1890 М. Грушевський склав свої дипломні іспити перед спеціальною іспитовою державною комісією, яку очолював казанський професор грецької філології Д. Беляев. В автобіографічних записках Грушевського не знаходимо жадних даних про цю важливу подію Тому що прогалину в його біографії слід виповнити на основі офіційних протоколів.' іспитової комісії, що їх досліджував В. Міяковський. В них збереглися, пише Міяковський, « точні дані про дати іспитів, ті запитання, іна які відповідав Грушевський, його власноручні переклади на грецьку та латинську мови: з російського тексту класичних істориків ». 40 Іспити відбувалися в двох термінах— перший від 5 до 28 травня охоплював усні іспити із загальної історії, російської історії, історії церкви, історії слов’ ян; в другому терміні від 1 до 22 вересня відбувалися письмові іспити з латинської і грецької філології, з російської і грецької історії, історії мистецтва і філософії. Грушевський одержав найвищі оцінки і диплом першого ступня.
Важним документом є офіційне звідомлення голови іспитової комісії з 24 вересня 1890 року. Цей документ вказує на здібності і ] успіхи Грушевського і тому його подаємо, як одне з важливіших) джерел
37 А— 1906, стор. З, А— 1926, стор. 6. 38 в. Міяковський, « До біографії М. Грушевського », цит. пр. 39 А— 1906, стор. З, А— 1926, стор. 7. Докладніший розгляд ранніх історичних праць Грушевського в нашій праці « Ранні історичні праці Михайла Грушевського і київська історична школа В. Антоновича », Український Історик, ч. 3-4, 1966.
40 В. Міяковський, цит. пр.