А В Т О Б ІО Г Р А Ф ІЯ М . ГРУ Ш ЕВСЬКОГО 115
а згодом видрукована . 37 Це був ( початок творчої праці молодого історика . В автобіографії Грушевський згадує , що « з курсів і приватної лектури на розвій мого ' наукового- світогляду й інтересів мали особливо курси і праці з сфери суспільної економії , економічної історії , археології , державного права й історії права ». В Антоновича протягом чотиролітних стадій він прослухав такі курси : « старинний період російської історії », «. загальний курс російської історії в XIII ст .»,(« Історія Галицького князівства », « Історія Західної Руси », « Історія Великого Новгорода », « Історія руської колонізації », « Руські старинности та джерела до Історії Західної Росії ». 38 Не зважаючи на офіційну термінологію , ці курси В . Антоновича в першу чергу наголошували і охоплювали історію України . Вони дали Грушевському солідну основу в його дослідах старої доби української історії , а зокрема середнювіччя .
На третьому році Грушевський , на пропозицію Антоновича , зачав працю над ширшою студією « История Киевской Земли ют . смерти Ярослава до конца XIV в .», за яку в 1890 році одержав золоту медалю . « Се була , пише Грушевський , робота досить зріла : викінчена в 1890 році і потім видана ( Київ , 1894 ), вона викликала дуже похвальні відзиви в наукових сферах , і на її підставі -пізніше -я був предложений кандидатом на катедру історії у Львові ». 39 Тематично ця монографія Грушевського віддзеркалює концепцію обласного дослідження українських земель Володимира Антоновича .
У 1890 М . Грушевський склав свої дипломні іспити перед спеціальною іспитовою державною комісією , яку очолював казанський професор грецької філології Д . Беляев . В автобіографічних записках Грушевського не знаходимо жадних даних про цю важливу подію Тому що прогалину в його біографії слід виповнити на основі офіційних протоколів .' іспитової комісії , що їх досліджував В . Міяковський . В них збереглися , пише Міяковський , « точні дані про дати іспитів , ті запитання , іна які відповідав Грушевський , його власноручні переклади на грецьку та латинську мови : з російського тексту класичних істориків ». 40 Іспити відбувалися в двох термінах — перший від 5 до 28 травня охоплював усні іспити із загальної історії , російської історії , історії церкви , історії слов ’ ян ; в другому терміні від 1 до 22 вересня відбувалися письмові іспити з латинської і грецької філології , з російської і грецької історії , історії мистецтва і філософії . Грушевський одержав найвищі оцінки і диплом першого ступня .
Важним документом є офіційне звідомлення голови іспитової комісії з 24 вересня 1890 року . Цей документ вказує на здібності і ] успіхи Грушевського і тому його подаємо , як одне з важливіших ) джерел
37 А — 1906 , стор . З , А — 1926 , стор . 6 . 38 в . Міяковський , « До біографії М . Грушевського », цит . пр . 39 А — 1906 , стор . З , А — 1926 , стор . 7 . Докладніший розгляд ранніх історичних праць Грушевського в нашій праці « Ранні історичні праці Михайла Грушевського і київська історична школа В . Антоновича », Український Історик , ч . 3-4 , 1966 .
40 В . Міяковський , цит . пр .