Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 310

У пошуках моги/іи героя недуги не зупиня/іи Гнапа, для якого головним орієнтиром слу- гували слова про те, що «з місця, де спалювали тіло Р. Шухеви- ча, було добре видно повноводну річку». Користуючись таким «точним» вказівником, Гнап «перевірив усі мостові переходи через р. Збруч аж до м. Скали Подільської Тернопільської об- ласті. Переїхавши через Скала-Подільський міст на лівий берег Збруча, вдивившись пильно в рельєф тамтешньої місцевості, я побачив щось подібне до місцевості, про яку мені розказував Бородін О. І., де проводилася вищезгадана акція кремації. Роз- повівши керівництву СБУ, я взяв із собою в Києві Бородіна О. І. та виїхав на границю Тернопільської та Хмельницької області. Як тільки ми переїхали р. Збруч, Бородін сказав: "Оце і є те місце, яке ми стільки років шукали". Кілька годин він буквально кро- ками міряв відстань від дороги, оприділяючи місце згарища». Описаний процес пошуків, як бачимо, викликає більше запитань, аніж дає відповідей. Як можна було точно локалі- зувати місце, керуючись самою лише розповіддю про події п'ятдесятирічної давності, почутою від дев'яностолітньої лю- дини? Район пошуків, судячи зі слів Гнапа, був величезний: від- стань від Корця Рівненської області до с. Гуків Хмельницької (де нібито знайдено місце кремації) — близько 200 кілометрів! Згідно зі свідченнями Гнапа, розшук завершився 2002 року, і про його результат знало керівництво СБУ. Чому жодної ін- формації про це не містять матеріали Служби безпеки, в яких детально описано власні заходи її працівників? Звідки Гнап, ще до зустрічі з Болдіним, знав, що останки Шухевича спалено за межами Західної України? Усі ці питання турбували не тільки автора цих рядків, але й співробітників СБУ, які намагалися перевірити отриману інформа- цію. У процесі пошуку вони виявили одну непевну зачіпку. Це два накази керівництва МГБ від 16 березня 1950 року, обидва — про відзначення співробітників відомства за участь у важливому зав- данні. Стосовно першого працівники архіву дійшли висновку, що це — відзначення за участь у ліквідації Романа Шухевича. Другий наказ містить прізвище О. І. Болдіна та А. Г. Кагановича, якого Бол- Історія з грифом «СЕКРЕТНО» 308