Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 31

Пастка д/ія отамана
Директорією. У спогадах сучасників він неодноразово постає
як б/іискучий оратор, здатний опанувати натовп.
На початку 1919 року Юрко Тютюнник на чо/іі повстансько-
го відділу об'єднується із загонами Матвія Григор'єва і йде на
боці Червоної армії проти військ Антанти, Денікіна та... Дирек-
торії. Під час боїв потрапляє в полон, знову смертний вирок і
знову щасливий порятунок, якому знову він завдячував своєму
красномовству.
Через кілька місяців загін Тютюнника об'єднується з вій-
ськами УНР, і Юрко продовжує війну з більшовиками. Зали-
шається живим, незважаючи на страшний урожай смерті, яка
тифом скосила тисячі вояків української армії у другій половині
1919 року.
З кінця цього року до травня наступного Юрко Тютюнник
на чолі Київської дивізії бере участь у Першому зимовому похо-
ді. Підчас боїв він у лавах кавалерії, на передньому краю атаки,
вів за собою на смерть, яка, проте, не чіпала його самого. Ось
як згадували про нього учасники операції: «Твоє життя, повне
великої моральної сили єство в найбільшій мірі одушевило іс-
торичний похід армії УНР в запілля ворога, коли ім'я отамана
Юрка Тютюнника стало синонімом непереможного лицарсько-
го духу, коли воно промовлялося ворогами зі страхом і поша-
ною, а в серцях народу будило надії на визволення, на остаточ-
ну перемогу».
Удача не мала відвернутися від нього і в листопаді 1921
року. Частково вона й не підвела — попри загальну катастрофу
операції, загибель багатьох її учасників, Тютюннику вдалося ви-
братися живим із пастки.
Напевно, саме ці посмішки Фортуни посилювали впевне-
ність Юрка у власній невразливості і штовхали на авантюрні
кроки. Тому й не дуже вагався, коли влітку 1923 року на нього
вийшли представники підпільної Вищої військової ради і запро-
понували повернутися в Україну для продовження повстанської
боротьби. Повідомлення про діяльність організації, учасники
Історія а грифон
«СЕКРЕТНО»
29