Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 192

ГУ/ІАГ. Кінець імперії терору
таті якого, за документом МВД, загинули 53 в'язні і 138 дістали
поранення. Майже половину серед загиблих, згідно з цим же
документом, становили молоді чоловіки віком від 20 до 30 ро-
ків.
Після придушення небезпечних повстань весни —літа 1953
року сотні в'язнів були заарештовані як організатори, тисячі
переміщені в інші табори. Проте «бацилу бунту» вбити не вда-
лося, і тиша, яка протягом кількох місяців панувала в ГУ/ІАГу,
була оманливою. Для утримання спокою в березні 1954 року
ЦК КПРС прийняв рішення «Про покращення роботи виправно-
трудових таборів ГУ/ІАГу з перевиховання в'язнів». Ним, зо-
крема, закріплено ряд поступок ув'язненим, на які Кремль
змушений був піти після Норильського та Воркутинського пов-
стань. Проте це не спинило не-
безпечного бродіння в таборах.
Герш Келлер, колишній вояк УПА,
один із керівників Кенгірського
повстання.
Наростання напруги відчува-
лося, зокрема, в таборах Степла-
гу, близько 50 X якого становили
українські націоналісти і понад
20 % — прибалтійські. Для бо-
ротьби з ними використовувався
звичний набір засобів — заля-
кування, «випадкові» розстріли
і, нарешті, знову привезення в
табір кримінальних злочинців.
«Перед першотравневими свята-
ми [1954 року. — Авт.|, — лише
про це Солженіцин, — господарі
привезли 650 злодіїв, частково
побутовиків (в тому числі бага-
то малолітніх). "Прибуває здо-
ровий контингент!" — злорадно
попереджали вони П'ятдесят
Восьму [тобто засуджених за по-
літичними статтями. — Авт.]. —
Історія а грифом
«СЕКРЕТНО»
190