Повстанський Гаврош Мандик Хасман
черга проши / іа обидві ноги) і був по / іонений. Да / іі— допити, під час яких нещадно били. Проте відповіді затриманого Мандика, чи точніше Володимира Дмитренка, адже саме так він назвався, були прості: « Нічого і нікого не знаю. З бандерівцями був, бо ховався від німців. Вони мені нічого не говорили, помагав їм із кіньми ». Витримати тортури( зокрема, биття сковорідкою по голові) було непросто, але, врешті, обрана тактика врятувала йому життя. Через дев ' ять місяців його як малолітнього, якому тим паче не могли пред ' явити нічого конкретного, відпустили на волю.
Мандик Хасман залишився жити на Волині, тут одружився. Згодом у 1949 році був мобілізований у радянську армію, служив на Далекому Сході. В армії ним знову зацікавилися чекісти, які почали перевіряти його походження. З ' ясувалося, що в м. Корець Житомирської області немає жодних слідів про народження тут Володимира Дмитренка. Тож довелося Мандику Хасману назвати своє справжнє прізвище і походження.
Після служби повернувся на Волинь, де тридцять п ' ять років пропрацював на шахті. З відродженням незалежності України став активістом Всеукраїнського братства ветеранів ОУН-УПА, отримав кілька почесних відзнак цієї організації. Але, як і більшість його побратимів,— жодної державної нагороди. « Українська влада не любить бандер »,— каже одноногий Хасман, сидячи у позиченому інвалідному візку.
Так само не відзначили Мандика жодним чином і його одноплемінники-євреї. Вони з гордістю згадують тих євреїв, які воювали проти німців у лавах польської, радянської партизанки чи Червоної армії. Ті ж, хто виступив проти нацистів у лавах УПА, залишаються забутими.
Можливо, колись це зміниться, і в музеї « Яд Вашем » в Єрусалимі в експозиції про єврейський антинацистський опір з ' явиться інформація і про євреїв— воїнів УПА. А поки і в Україні, і в Ізраїлі домінує чорно-біла історія, де далі діють « українсько-німецькі буржуазні націоналісти » та « жидо-комуна ».
Історія а грифон
« СЕКРЕТНО »
104