94 Історія війн І збройних конфліктів в Україні:
ВАСИЛЬКО РО М А Н О ВИ Ч( Василій)( 1203— 71, за ін. даними 1199— 1269)— князь володимиро-волин. Другий син Романа Мстиславича та його дружини Анни. Брат Данила Галицького, разом з яким княжив на Волині— в Тихомлі йПеремишлі, звідки Романовичі почали збирати навколишні землі.
ВАСИ ЛЬКО РО С Т И С Л А В И Ч( р. н. невід.— 1124)— князь теребовельський( 1084, за ін. даними 1092— 1124). Син засновника галицької княжої династії Ростислава Володимировича. У 1084 р. разом з братами Рюриком та Володарем укріпився на галицьких землях. Тут утворилися Перемишл., Звенигород. та Теребовельське князівства. В останньому правив В. Р. Вів війни з київ, та волин. князями, які прагнули не допустити відокремлення Галичини. У 1097 р. брав участь у Любецькому з’ їзді князів, після закінчення якого був підступно схоплений і за наказом київ, князя Святополка Ізяславича осліплений у с. Звенигороді( біля Києва). У 1099 р. В. Р. разом з братом Володарем розгромив загони київ, та смолен. князів у битві на Рожному полі( на зх від м. Золочева на Львівщині). У цьому ж році на р. Вігор( недалеко від Перемишля) за допомогою половецького хана Боняка Ростиславичі завдали поразки угор. в-ську на чолі з королевичем Коломаном. Спільно з половцями та ін. руськими князями В. Р. здійснив кілька походів на Польщу.
ВАТУТІН Микола Федорович( 1901— 44)— генерал армії( 1943), Герой Рад. Союзу( 1965, посмертно). Н. 3( 16). 12.1901 р. у с. Чепухіно( тепер Бєлгород, обл. Рос. Федерації). З 1920 р. у Червоній армії. Учасник громадянської війни. Закінчив Полт. піхот. школу( 1922), Київ, вищу об’ єднану військ, школу( 1924), Військ, академію ім. М. В. Фрунзе( 1929), операт. ф-т цієї академії( 1934) і Військ, академію Ген. штабу( 1937). Після громадянської війни— на командних посадах. У 1931— 41 pp. начальник штабу дивізії, начальник відділу штабу військ, округу, заступник начальника і начальник штабу Київ, особливого військ, округу, начальник Операт. управління і заступник начальника Ген. штабу. У роки Великої Вітчизняної війни— начальник штабу ф-нту, заступник начальника Ген. штабу, командувач в-ськ Воронезького і Півд.-Зах. ф-нтів. З берез. 1943 р. знову командувач в-ськ Воронезького ф-нту. Під його керівництвом в-ська цього ф-нту( з жовт. 1943 р. 1-го Укр.) брали участь у битві за Дніпро, визволенні Києва( 6.11.1943), а також у подальших( наступальних) операціях у Правобережній Україні. У взаємодії з в-ськами 2-го Укр. ф-нту в-ська 1-го Укр. ф-нту в січ.— лют. 1944 р. оточили велике угруповання нім. в-ськ у p-ні Корсуня-Шевченківського. 29.02.1944 р. був важко поранений і 15.04.1944 р. помер. Похований у Києві. Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Суворова 1-го ступеня, Кутузова 1-го ступеня.
ВАХМІСТР( від нім. Wachtmeister)— чин і посада унтер-офіцер, складу в кавалерії і кінній артилерії в рос.( до 1917) і деяких іноземних арміях, а також у
• м
жандармерії. ВАХТА( від нім. Wacht— варта)— 1) осн. вид чергування на кораблях і суднах, що забезпечує їх плавання, безпеку, а у ВМ Ф також боєздатність. Поді-