Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 96

Енциклопедичний довідник 93
ВАРЯГИ( від давньосканд. vaeringjar— норман, воїни)— найменування сканд. воїнів, що, служили у візант. імператорів найманцями наприкін. 9— на поч. 10 ст., а також прийнятих на певних умовах( за угодою) до в-ська руських князів.
ВАСИ ЛЕВСЬКИ И Олександр Михайлович( 1895— 1977)— маршал Рад. Союзу( 1943), двічі Герой Рад. Союзу( 1944, 1945). У Велику Вітчизняну війну заступник начальника, з черв. 1942 р.— начальник Ген. штабу. У 1942— 44 pp. координував дії ряду ф-нтів у великих операціях. У 1945 р. командувач 3-го Білорус, ф-нту, потім головнокомандувач рад. в-ськ на Далекому Сході при розгромі япон. Квантун. армії. З 1946 р. начальник Ген. штабу. У 1949— 53 pp. міністр З С( військ, міністр) СРСР, у 1953— 57 pp. 1-йзаступник і заступник міністра оборони СРСР.
ВАСИ ЛИН А Петро Кирилович( 1899— 1941)— керівник партійного підпілля на Кіровоградщині в роки Великої Вітчизняної війни. З серп. 1941 р. секретар Кіровогр. підпільного обкому КП( б) У. Створив партизанський загін і став його комісаром. Закатований у груд. 1941 р. у гестапо.
ВАСИЛІЙ І М АК ЕД ОНЯНИН( 836, за ін. даними 813— 886)— візант. імператор( з 867), засновник Македон. династії. Походив з македон. селян. Потрапивши до імператорського двору, став фаворитом Михайла III, а в 867 р. співправителем. Убивши імператора, захопив престол. Проводив політику зміцнення центральної влади. Придушив єретичний рух павлікіан у Малій Азії. Воював з арабами на Сх та в Італії. В 867 В. І М.( за ін. даними— Михайло III) послав у Київ. Русь для місіонерської діяльності єпископа і священиків, які заснували тут єпархію. В 875 р.( за ін. даними— 873— 74) у Києві побувало посольство від В. І М., яке домоглося поліпшення відносин між Київ, державою і Візантією. За правління В. І М., внаслідок зусиль константинопольських патріархів Фотія та Ігнатія, спрямованих на поширення християнства, було охрещено частину населення Русі.
ВАСИЛІИ II БОЛГАРОБІИЦЯ( 957— 1025)— візант. імператор( 976— 1025) з Македон. династії. В 987— 89 pp. за допомогою в-ськ князя Володимира Святославича придушив заколот провінційної знаті на чолі з Вардою Фокою. Намагаючись забезпечити собі постійну підтримку київ, князя Володимира, видав заміж за нього свою сестру Анну. За правління В. II Б. візант. в-ська завдали декілька поразок арабам і зайняли частину Месопотамії та Сирії. В 976— 1018 pp. вів надзвичайно жорстокими методами війну з Болгарією( за що і був названий Болгаробійцею), яка завершилась завоюванням першого Болгар, царства. За В. II Б. Візантія в 1020 р. приєднала груз. та азерб. землі.
ВАСИЛІИ III ІВАНОВИЧ( 1479— 1533)— великийкнязь моск.( 1505— 33), син великого князя моск. Івана III Васильовича. Продовжував політику батька, спрямовану на « зібрання » всіх рос. земель і посилення влади великого князя. Після « зібрання » практично всіх рос. земель заявив свої претензії на землі колишньої Киш. Русі, насамперед Київ, Полоцьк і Вітебськ. У 1514 р. узяв Смоленськ, а через деякийчас захопив Сіверщину.