Енциклопедичний довідник 511
сторони. Договір підтвердив приєднання Криму йКубані до рос. володінь. Туреччина відмовлялася від будь-яких претензій на Грузію і зобов’ язувалась не вдаватися до ворожих дійпроти неї. Рос. імперія повертала Туреччині Молдову і Валахію, зайняті під час воєн. дій. Новий кордон між 2 державами встановлювався на півд. зх по р. Дністер, на Кавказі по р. Кубань. До складу Рос. імперії переходили укр. землі між річками Півд. Буг і Дністер. Я. м. д. зміцнював становище Рос. імперії на пд України та на всьому півн. узбережжі Чорного моря, забезпечивши свободу рос. мор. торгівлі в цьому регіоні. За умовами договору тур. уряд зобов ' язувався забезпечити інтереси рос. торгівлі в Алжирі, Тунісі йТріполі. Я. м. д. посилив позиції Рос. імперії на Кавказі й Балканах, призвів до остаточного загарбання усіх південноукр. земель рос. царизмом, створював сприятливі умови для розгортання експансіоністської політики Рос. імперії.
Я С С ЬК О- К И Ш И Н ІВ С ЬК А О П Е Р А Ц ІЯ 1944 р.( 20— 29.08)— в-ськ 2-го( генерал армії Р. Малиновський) і 3-го( генерал армії Ф. Толбухін) Укр. ф-нтів у взаємодії з Чорномор. флотом( адмірал П. Октябрський) і Дунайською військ, флотилією під час Великої Вітчизняної війни. До складу рад. в-ськ входила 1-ша рум. добровольча піхот. дивізія ім. Т. Владимиреску. Мета— розгромити протистоячу нім.-фаш, групу армій « Півд. Україна », завершити визволення Молдови та вивести Румунію з війни. У результаті Я.-К. о. було повністю розгромлено групу армій * « Півд. Україна »( Г. Фриснер), знищено 22 нім. дивізії та розгромлено майже всі рум. дивізії, які були на ф-нті. Це привело до краху нім. оборони на півд. крилі рад.- нім. ф-нту, змінило всю воєн.-політ, обстановку на Балканах.
ЯТ ВЯГИ— плем’ я, етнічно близьке до литовців. Жило між середньою течією р. Німан і верхів’ ям р. Нарев, у т. зв. Судовії. Вперше плем’ я Я. згадує у 2 ст. н. е, Тацит. У давньоруських документах перша згадка про Я. міститься у договорах 944 р. між Київ, державою і Візант. імперією. Я. відзначались войовничістю. Київ, князі часто здійснювали походи проти Я.( 983, 1038, 1112— 13). У 1240— 50-х pp. Я. були підкорені Галицько-Волин. князівством і Мазовією. У 1283 р. землі Я. захопив Тевтон, орден. У 13 ст. частина земель Я. увійшла до складу Великого князівства Лит.
Я Х ІЯ Олександр( 1589— р. см. невід.)— політ, авантюрист, претендент на тур. престол. Видавав себе за сина тур. султана Магомета III( п. 1603) і грекині Єлени з візант. імператорської династії Комнинів. У 1620-х pp. зробив спробу організувати військ, коаліцію проти Туреччини, до якої входили б запорозькі та донські козаки, військ, сили претендента на крим. престол Шагін-Гірея. У 1624— 25 pp. побував у Києві в митрополита И. Борецького та на Запорожжі, де намагався схилити козаків до походу на Стамбул. Деякий час жив на Запорожжі. На поч. 1625 р. з метою залучити до цього плану Моск. державу И. Борецький вислав до царя Михайла Федоровича козацьке посольство, у складі якого був і посланець Я. Марко Македонянин. Після невдачі козацького посольства до Москви( цар не погодився приєднатись до антитур. коаліції) Я., очевидно, відмовився від свого плану й через Путивль, Мценськ і Архангельськ виїхав за кордон. Подальша доля невідома.