Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 512

Енциклопедичний довідник
509
княжому престолі. Після смерті Володимира Мономаха (1125) Я. В. продовжував
княжити у Переяславі. Підтримував політику старшого брата Мстислава,
а після його смерті (1132) посів київ, престол, передавши Переясл. князівство своєму
небожу Всеволоду Мстиславичу. Літописці характеризують Я. В. як мужнього воїна,
що здобув славу завдяки успішним походам проти половців.
Я Р О П О Л К І С В Я Т О С Л А В И Ч (р. н. невід.— 980) — великий князь київ.
(972— 80). Старший син Святослава Ігоровича. Бл. 972 р. князь Святослав перед
другим походом на Балкани доручив Я. І С. правити Києвом. Після смерті батька,
прагнучи об’єднати всю Київ, державу під своєю владою, вів війну з братом Олегом,
князем Древлян, землі, та Володимиром Святославичем, тодішнім Новгород, князем.
Я. ІС. підтримував зв’язки з країнами Зах. Європи, імператором «Священної Римської
імперії» Оттоном І. У 977 р. захопив володіння Олега, а в 980 р. і Новгород.
Володимир утік у Скандинавію, де, найнявши дружину варягів, у 980 р. з їх допо­
могою зайняв Новгород, а через деякий час і Київ. Я. І С. утік до м. Родні, де з
відома Володимира його було вбито.
Я Р О С Л А В М У Д Р И И (бл. 978— 1054) — великий князь київ, з 1019 до
1054 р. Тривале правління Я. М. є апогеєм могутності Київ. Русі. Як і його батько
Володимир, Я. М . продовжував розширяти кордони своїх і без того величезних
володінь. Він відвоював землі, свого часу захоплені поляками, підкорив прибалт.
племена й, нарешті, розгромив печенігів. Однак його воєн, досягнення затьмарив
невдалий похід на Константинополь.
Я Р О С Л А В О С М О М И С Л (1130-ті pp.— 1187) — князь галицький (1153—
87). Син Володимирка Володаровича (див. В о л о д и м и р к о ) . Названий у «Слові
о полку Ігоревім» Осмомислом, тобто мудрим, розумним (той, хто має «вісім мислів»).
На поч. правління змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київ, князя
Ізяслава Мстиславича і свого племінника Івана Ростиславича Берладника. Прагнучи
зміцнення князівської влади, Я . О . боровся проти боярської опозиції, яка намагалася
втрутитись в управління державою і навіть у родинні справи князя.
У 1172 р. внаслідок цього конфлікту частина бояр разом з дружиною Я. О. княгинею
Ольгою, дочкою Ю рія Долгорукого, залишила Галичину. З а правління Я. О . Га­
лицьке князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпа­
тами і Дністром, пониззям Дунаю. Брав участь у боротьбі за Київ. Спільно з ін.
князями вів боротьбу проти половців. Уклав союзницькі договори з Угорщиною і
Польщею, підтримував дружні відносини з Візантією та імператором «Священної
Римської імперії» Фрідріхом І Барбароссою. У 1167 р. Я. О . зміцнив союзницькі
відносини з Угорщиною завдяки шлюбу своєї дочки з угор. королем Стефаном III.
За правління Я . О . у Галицькому князівстві збудовано і укріплено багато міст,
а 1153— 57 pp. у Галичі споруджено Успенський собор. У «Слові о полку Ігоревім»
згадується про могутність Галицького князівства за Я. О ., який «підпер гори Угорські
своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю».