504 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
Я Н II К А З И М И Р( 1609— 72)— пол. король( 1648— 68) з династії Ваза. Син Сигізмунда III Вази. До вступу на пол. престол був кардиналом. Обраний на пол. престол після смерті свого брата Владислава IV Вази. Всі сили спрямовував на придушення Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. У 1649 і 1653 рр. Я. II К. особисто очолював посполите рушення на Україну. У 1655— 60 рр. вів війну з антипол. коаліцією, до якої входили Швеція, Гетьманщина, Бранденбург і Трансільванія. Глибока внутр. криза, в якій у 1660-х рр. опинилася Річ Посполита, йнездатність Я. II К. зміцнити позиції королівської влади змусили його добровільно зректися престолу. Я. II К. скінчив життя в Парижі, де мав власне абатство.
Я Н III С О Б Е С Ь К И Й( 1629— 96)— пол. полководець, король Польщі( з 1674). Н. 17.08.1629 р. в Одеському замку на Львівщині. Син руського воєводи Якуба Собеського та Софії Данилович, внучки пол. гетьмана С. Жолкевського. Навчався у Краків, ун-ті. Згодом здійснив подорож країнами Зах. Європи. Брав участь у Зборівській 1648 р. і Берестецькій 1651 р. битвах. У 1656 р. призначений коронним хорунжим, пізніше брав участь у воєн, кампанії С. Чарнецького. У 1665 р. отримав посаду великого коронного маршалка, у 1666 р. коронний польний гетьман. Після перемоги у битві під Підгайцями призначений великим коронним гетьманом( з 1668). Командував пол. в-ськами під час укр.-тур.-пол. війни 1672— 76 рр. У 1673 р. очолював пол. армію у битві під Хотином, в якій було розгромлено тур. в-ська. Після смерті короля М. Вишневецького 1674 р. Я. Ill С. обрано королем Польщі та великим князем лит.( коронований 1676). З а його правління укладений Журавненський мирний договір 1676 р. між Річчю Посполитою і Туреччиною. Н а
504 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
контроль 3 держав— С Ш А, С Р С Р, Великобританії. Учасники конференції заявили: « Нашою непохитною метою є знищення німецького мілітаризму йнацизму...». Глави З держав схвалили проекти угод, розроблених Європ. консультативною комісією( ЄК К),— « Про зони окупації Німеччини і про управління « Великим Берліном », « Про контрольний механізм у Німеччині ». Згідно з останнім документом верховна влада в Німеччині у період окупації мала здійснюватись головнокомандувачами збройних сил С Ш А, С Р С Р, Великобританії. Учасники конференції домовилися діяти щодо загальнонім. проблем спільно як члени Центральної контрольної комісії( згодом Союзна контрольна рада). Вирішено також виділити зону окупації Франції. Ухвалено зобов’ язати Німеччину відшкодувати заподіяну нею шкоду переважно у формі репараційних поставок. Я. к. відіграла важливу іст. роль і стала взірцем демократичного вирішення найскладніших світових проблем.
Я Н І О Л Ь Б Р А Х Т( 1459— 1501)— пол. король( 1492— 1501). Син Казимира IV Ягеллончика. Організатор походу 1497 р. у Молдову, який завершився розгромом пол. в-ська у Буковині армією молд. господаря Стефана Великого йспровокував спустошливий тур.-тат. напад на Поділля та Галичину в 1498 р. З а ініціативою Я. І О. в 1499 р. було відновлено пол.-лит. унію у формі підтвердження Городельсь- кого акта 1413 р.( див. Городельська унія 1413 p.).
Я Н II К А З И М И Р( 1609— 72)— пол. король( 1648— 68) з династії Ваза. Син Сигізмунда III Вази. До вступу на пол. престол був кардиналом. Обраний на пол. престол після смерті свого брата Владислава IV Вази. Всі сили спрямовував на придушення Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. У 1649 і 1653 рр. Я. II К. особисто очолював посполите рушення на Україну. У 1655— 60 рр. вів війну з антипол. коаліцією, до якої входили Швеція, Гетьманщина, Бранденбург і Трансільванія. Глибока внутр. криза, в якій у 1660-х рр. опинилася Річ Посполита, йнездатність Я. II К. зміцнити позиції королівської влади змусили його добровільно зректися престолу. Я. II К. скінчив життя в Парижі, де мав власне абатство.
Я Н III С О Б Е С Ь К И Й( 1629— 96)— пол. полководець, король Польщі( з 1674). Н. 17.08.1629 р. в Одеському замку на Львівщині. Син руського воєводи Якуба Собеського та Софії Данилович, внучки пол. гетьмана С. Жолкевського. Навчався у Краків, ун-ті. Згодом здійснив подорож країнами Зах. Європи. Брав участь у Зборівській 1648 р. і Берестецькій 1651 р. битвах. У 1656 р. призначений коронним хорунжим, пізніше брав участь у воєн, кампанії С. Чарнецького. У 1665 р. отримав посаду великого коронного маршалка, у 1666 р. коронний польний гетьман. Після перемоги у битві під Підгайцями призначений великим коронним гетьманом( з 1668). Командував пол. в-ськами під час укр.-тур.-пол. війни 1672— 76 рр. У 1673 р. очолював пол. армію у битві під Хотином, в якій було розгромлено тур. в-ська. Після смерті короля М. Вишневецького 1674 р. Я. Ill С. обрано королем Польщі та великим князем лит.( коронований 1676). З а його правління укладений Журавненський мирний договір 1676 р. між Річчю Посполитою і Туреччиною. Н а