Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 501

498
Історія війн І збройних конфліктів в Україні:
Ю Р ’Є В И Ч Антон (1839— 68) — діяч пол. нац.-визв. руху в Україні у 1850—
60-х pp. Походив зі шляхетської родини Київ, губернії. У 1857— 62 pp. навчався на
іст.-філол. ф-ті Київ, ун-ту, брав участь у таємних пол. організаціях студентів. Був
членом, а потім головою «Провінційного комітету на Русі», який готував пол. по­
встання у Правобережній Україні, зокрема у Київ, губернії. На поч. повстання на­
весні 1863 р. проголошений «диктатором Русі» (Правобережної України). Очолив
загін повстанців, з яким вирушив по селах Київщини і Волині, намагаючись залучити
до повстання укр. селянство. У квіт. 1863 р. Ю . був схоплений царськими в-ськами
і ув’язнений у Києві. В 1864 р. втік із Київ, фортеці й виїхав за кордон. Останні
роки прожив у Бельгії та Франції.
Ю Р ІЙ II Б О Л Е С Л А В Тройденович (бл. 1306— 40) — галицько-волин. князь
(1323— 40). Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Ю рія І Львовича.
Будучи католиком, прийняв православну віру й ім’я Юрій. Намагаючись протистояти
експансії Польщі й Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтон, орденом
і Литвою. Зробив спробу повернути Люблінщину, яку в 1303 р. захопила Польша.
Ю . II Б. був одружений з донькою великого князя лит. Гедиміна. Прагнучи зміцнити
князівську владу, вів боротьбу проти бояр, в якій спирався на міщан. Ю . II Б.
підтримував розселення нім. колоністів, задумав запровадити католицтво. Ці заходи
Ю . II Б. підривали значення місцевої аристократії. У 1340 р. бояри організували
проти Ю . II Б. змову і отруїли його у Володимирі. Невдовзі після смерті Ю . II Б.,
останнього представника династії Романовичів, Галицько-Волин. князівство переста­
ло існувати як незалежна держава.
Ю Р ІЙ І Л Ь В О В И Ч (1252, за ін. даними, 1257 — 1308, за ін даними, 1315) —
галицько-волин. князь (1301— 08, можливо, 1