Енциклопедичний довідник 493
Енциклопедичний довідник 493
Ш Т У Р М О В А ГРУ П А( штурмовий загін)— тимчасове формування, призначене для блокування і знищення окремих опорних пунктів і довгострокових вогневих споруд при їх штурмі.
Ш Т У Р М О В И К— бойовий Л А, призначений для ураження переважно з малих і гранично малих висот різних малорозмірних та рухомих наземних( мор.) об’ єктів із застосуванням бомбардувальників, ракет, та арт. озброєння. Звичайно має броньовий захист, застосовується, як правило, у такт, зоні( на полі бою) для безпосередньої підтримки сухопут. в-ськ.
Ш У Р У Х ІН Павло Іванович( 1912— 56)— двічі Герой Рад. Союзу( 1943, 1945), генерал-майор( 1953). У Велику Вітчизняну війну командир гвард. стрілец. полку. Відзначився при форсуванні Дніпра під Каневом( 1943), у боях у Карпатах.
Ш У Х Е В И Ч Степан( 1877— 1945)— укр. політ, і військ, діяч, адвокат, письменник. Н. у с. Серафинці Городенків. повіту( тепер Терноп. обл.) у родині священика. У 1895 р. закінчив Академічну гімназію у Львові. У 1895— 99 pp. навчався на юрид. ф-ті Львів, ун-ту. Відвідував лекції з історії М. Грушевського. Був активним членом студентської організації « Академічне братство ». В 1899 р. стажувався у Львові, з січ. по черв. 1901 р. у Відні. На поч. Першої світової війни 1914— 18 pp. брав активну участь в організації Легіону УСС. У верес. 1914 р. призначений командиром 3-го півкуреня, а з жовт. 1914 р.— куреня Легіону У СС. У жовт. 1914 р. курінь Ш. відзначився в боях за Борислав і Дрогобич. Під час укр.-пол. війни 1918— 19 pp.— отаман УГА. У 1918 р. призначений комендантом Одеси. У лют. 1919 р.— командант 4-ї Золочівської бригади, пізніше— член Начальної команди УГА. В черв. 1919 р. очолював делегацію УГА на переговорах про перемир’ я з пол. командуванням. Після закінчення війни працював адвокатом. У 1921— 25 pp.— проф. кримінал, права Львів,( таємного) укр. ун-ту. У 1920— 30-х pp. виступав захисником під час політ, процесів над учасниками укр. нац.-визв. руху в Галичині та на Волині( зокрема, під час процесів над С. Федаком, Д. Данилишиним та В. Біласом, Львів, процесу 1936 р. та ін.). Останнім політ, процесом, на якому Ш. виступав, був т. зв. гімназійний процес на Волині у серп. 1939 р. Десяткам укр. політ, в’ язнів Ш. врятував життя, а коли йому не вдавалося захистити укр. патріотів, відстоював ідею, за яку вони боролися. Крім адвокатської практики, Ш. активно займався громадською діяльністю. Був одним з ініціаторів створення та багаторічним головою Надзірної ради видавництва « Червона калина », яке у 1921— 39 pp. видало бл. 80 томів спогадів про нац.-визв. змагання 1917— 21 та ін. патріотичної літератури. На поч. Другої світової війни 1941— 45 pp. Ш. переїхав до Кракова, де продовжував займатися адвокатською практикою, брав активну участь у діяльності укр. інституцій, зокрема Укр. допомогового комітету. Помер 6.06.1945 р. у м. Амберг( Німеччина). Автор збірки оповідань із життя січового стрілецтва(« Видиш, брате мій », « Гіркий то сміх », « Невідомий ») та мемуарів « Моє життя. Спогади ». Ш. готував фундаментальну працю « Велика історія українських політичних процесів у Галичині та Волині від 1922 до 1939 » та працю « Невідомі Герої »( не збереглася).