Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 494
Енциклопедичний довідник
491
міністра, з 1912 р.— виконуючий обов’язки генерала для доручень мор. міністра,
капітан 2-го ранґу. У роки Першої світової війни 1914— 18 pp.— капітан 1-го рангу
Чорномор. флоту. З 1918 р. перебував на службі в укр. В М Ф . У берез. 1918 р.
начальник відділу перевезень Чорномор. флоту. У період Гетьманату працював
у мор. міністерстві, був головою ліквідаційної комісії у справах трансп. флотилії.
З 1919 р. заступник мор. міністра У Н Р, начальник організаційного відділу Укр. мор.
ген. штабу.
Ш Р А М Ч Е Н К О (Шраменко) Микола (1891— 1974) — міністр військ, справ
укр. уряду в екзилі (1967— 74), генерал-хорунжий. Походив зі старовинного козаць
кого роду, нащадки якого служили в Олишів. сотні Ніжин, полку (с. Олишівка,
у якому розташовувалась сотня, 40 км на пд від м. Чернігова). Представники роду
Шрамченків командували Олишів. сотнею з 1680 до 1773 р. Ш . у 1917— 20 рр.
займав посаду командира Київ, дивізії. Брав участь у Зимових походах Армії У Н Р
у 1919— 20 та 1921 pp. До 1923 р. перебував у пол. таборах, пізніше оселився в Польщі,
згодом переїхав до Німеччини. Входив до складу Укр. нац. ради, був її секретарем.
Ш Р А М Ч Е Н К О (Шраменко) Святослав (1893— 1958) — міністр мор. справ
УН Р (1919), контр-адмірал. Н . 3.05.1893 р. у м. Баку. Напередодні Першої світової
війни закінчив Мор. корпус. У роки Першої світової війни на Балт. флоті. Після
Лютневої революції 1917 р. увійшов до складу Укр. військ.-мор. революційного штабу
на Балтиці. Взяв активну участь у підготовці переходу на Чорне море бойових кораблів
з укр. екіпажами. У січ. 1918 р. прибув до Києва і з 27.03.1918 р. працював у складі
Міністерства мор. справ на посадах старшого ад’ютанта, виконував обов’язки заступ
ника міністра, начальника гардемаринської школи. У квіт.— черв. 1919 р. міністр мор.
справ У Н Р , згодом віце-міністр, начальник організаційного відділу М ор. головного
штабу. Перебував у таборах у Польщі після інтернування укр. армії. З 1945 р. прожи
вав у Німеччині, а з 1950 р. у С Ш А . Автор праць з історії укр. нац.-визв. боротьби
1917— 21 pp. та укр. В М Ф . Помер 24.06.1958 р. у Філадельфії.
Ш Т А Б (нім. Stab) — осн. орган управління в-ськами (силами). Є в батальйо
нах (дивізіонах) і вище; у збройних силах — також ген. LLL, головні Ш . видів
збройних сил, Ш . тилу збройних сил, Ш . цив. оборони, Ш . родів в-ськ і спец, в-ськ.
Ш Т А Б С -К А П ІТ А Н — офіцер, чин у деяких іноземних арміях (крім кава
лерії).
Ш Т А Н Д А Р Т (нім. Standarte) — 1) прапор кавалер, частин у деяких інозем
них арміях; 2) прапор глави держави (імператора, короля, президента), що піднімається
в місці його перебування.
Ш Т Е М Е Н К О Сергій Матвійович (1907— 76) — генерал армії (1968).
У Велику Вітчизняну війну з 1943 р. начальник Операт. управління Ген. штабу.
З 1946 р. заступник начальника й у 1948— 52 pp. начальник Ген. штабу. З 1962 р.
начальник Головного штабу Сухопут. в-ськ, з 1964 р. заступник начальника Ген.
цггабу, з 1968 р. 1-й заступник начальника Ген. штабу — начальник штабу О б’єдна
них збройних сил держав — учасниць Варш. договору.