484 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
484 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
рижі С. Петлюру. Судовий процес, який проходив у жовт. 1927 р. у Парижі, завершився виправданням Ш.( див. Шварцбарта процес 1927 p.). У 1934 р. надрукував спогади « Inem Loyf fun Yoren »( « Ж и т т я героя »).
Ш В А Р Ц Б А Р Т А П Р О Ц Е С 1927 p.— судовий процес над С. Шварцбартом, вбивцею С. Петлюри, що проходив у Парижі 18— 26.10.1927 р. Розслідування обставин вбивства тривало 17 міс. Ш. заявляв, що метою цього акту була помста за антиєвр. погроми, здійснені у 1919 р. в Україні нібито за наказом голови Директорії У Н Р. Процес Ш. відбувався у кримінал, суді Сена. Позивачами були вдова вбитого, О. Петлюра, та його молодший брат, полковник О. Петлюра, їхні інтереси представляли С. Кампінчі та А. Вілльм. Публічним прокурором був П. Рейнодель, головним адвокатом А. Торез. Заслухано бл. 200 свідків. Стараннями захисту, що трактував вчинений злочин як акт справедливої помсти, процес над Шварцбартом перетворився на суд над С. Петлюрою та урядом У Н Р, яких представляли безпосередніми винуватцями погромів. Для багатьох українців суд над Шварцбартом став актом несправедливості не лише щодо самого С. Петлюри, а йвсього укр. нац. руху. Судовий процес призвів до наростання націоналістичних йантисемітських настроїв серед укр. суспільства. Зокрема, Д. Донцов трактував його як доказ помилковості йшкідливості гуманістичної та універсалістської орієнтації в укр. русі. Згідно з твердженнями деяких євр. авторів, відплатною акцією укр. націоналістів проти євреїв стали т. зв. Петлюри дні у Львові. У 1990 р. один зі співробітників КДБ визнав в окремій публікації, що вбивство С. Петлюри було заплановане у Москві. Хоча причетність Д П У— Н К В С— КДБ до вбивств Є. Коновальця, П. Ребета та С. Бандери доведено, досі немає документального підтвердження версії про причетність рад. спецслужб до вбивства С. Петлюри.
Ш В А Ч К А Микита( бл. 1728— р. см. невід.)— запорозький козак, один із керівників нац.-визв. повстання проти пол. гніту в Правобережній Україні 1768 р.— Коліївщини. Під час Коліївщини воював у повстанському в-ську М. Залізняка. Навесні 1768 р. Ш. на чолі гайдамацького загону разом із загоном А. Журби здобув Фастів і перетворив його на опорну базу повстанців. У кін. літа 1768 р. Ш. було схоплено рос. каральним загоном під Богуславом і заслано на каторгу до м. Нерчинська. Подальша доля невідома. Т. Шевченко присвятив йому поему « Швачка ».
Ш В Е Ц Ь Кіндрат(« Зенко Зелений »)( 1914— 75)— укр. політ, діяч. Н. у с. Жидичин Ківерцівського р-ну Волин. обл. у сел. родині. З 1933 р. член О У Н. З а участь у нац. русі засуджений під час Луцького процесу 1937 р. до 10 років ув’ язнення. У 1939 р. у зв’ язку з розвалом Польщі вийшов на волю. Після розколу О У Н( 1940)— на боці А. Мельника. Призначений у 1941 р. тереновим провідником ОУН-М на півн.-зах. укр. землях. У 1942— 43 pp. займався створенням повстанських загонів на Волині. У 1943— 44 pp. воював у 34-му батальйоні СД(« Волин. легіоні »). У берез. 1944 р. за наказом О. Кандиби переїхав до Львова,