478 Історія війн I збройних конфліктів в Україні:
478 Історія війн I збройних конфліктів в Україні:
Ч У Й К Е В И Ч І— старовинний старшинсько-дворянський рід, що походив від Никифора Ч.( жив у 17 ст.). До роду Ч. належали: Олександр Никифорович Ч.( р. н. і см. невід.)— полт. полковий писар( 1693— 1706); Василь Никифорович Ч.( р. н. і см. невід.)— ген. суддя( 1706— 09)( див. Чуйкевич В. Н.); Ф едір Олександрович Ч.( 1685; за ін. даними 1695— бл. 1764; за ін. даними бл. 1759)— укр. правознавець; Семен Васильович Ч.( р. н. і см. невід.)— держ. діяч Гетьманщини. У 1728 р. разом із С. Тарнавським керував Ген. військ, канцелярією. У 1730— 34 pp. ніжин. полковий суддя, згодом тимчасово очолював Ніжин, полк; Петро Андрійович Ч.( бл. 1783— 1831)— учасник Бородинського бою, за який одержав орден св. Володимира. У 1814— 16 pp. директор Окремої канцелярії військ, міністра О. Горчакова. З 1823 р. генерал-майор. З 1829 р. начальник штабу Окремого Оренбурзького корпусу.
Ч У И К О В Василь Іванович( 1900— 82)— маршал Рад. Союзу, двічі Герой Рад. Союзу Н. 31.01.1900 р. у с. Серебряні Пруди( тепер смт Моск. обл., Р Ф). У Червоній армії з 1918 р. Учасник громадянської війни. Закінчив Військ.-інструкторські курси Р С Ч А в Москві( 1918), Військ, академію ім. М. В. Фрунзе( 1925), сх. ф-т цієї ж академії( 1927) і академічні курси при Військ, академії механізації і моторизації Р С Ч А( 1936). Напередодні Великої Вітчизняної війни командував бригадою, корпусом, армією. У 1939— 40 pp. брав участь у поході в Зах. Білорусію, а також у рад.-фінляндській війні. У роки Великої Вітчизняної війни командував 62-ю( з квіт. 1943 8-ю гвард.) армією, яка брала участь у жорстоких боях у Сталінграді, битві за Дніпро, боях за визволення Правобережної України, Польщі йу штурмі Берліна. У 1946— 49 pp. заступник, 1-йзаступник головнокомандувача, а в 1949— 53 pp. головнокомандувач Групи рад. в-ськ у Німеччині. З 26.05.1953 до 7.04.1960 р. командувач Київ, військ, округу. У 1960— 64 pp. головнокомандувач Сухопут. в-ськ— заступник міністра оборони С Р С Р, одночасно з лип. 1961 р. начальник Цив. оборони С Р С Р. З черв. 1964 р. начальник Цив. оборони С Р С Р. У 1972— 82 pp. ген. інспектор Групи ген. інспекторів Міністерства оборони С Р С Р. Нагороджений 9 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, З орденами Суворова 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, 16 медалями, 22 орденами і медалями іноземних держав, а також Почесною зброєю. Помер 18.03.1982 р. Похований на Мамаєвому кургані у Волгограді.
Ч У М А Ц ЬК И М Ш Л Я Х— стратег, торг.-візницький шлях, яким чумаки в 16— 19 ст. возили сіль з Чорномор. узбережжя Криму, а з України— хліб та ін. сільськогосп. продукти. Пролягав по лівому березі Дніпра через запорозькі степи до Перекопу, а звідти у Крим. Втратив своє значення в 1870— 80-х pp. у зв’ язку з розвитком залізниць і річкового транспорту та припиненням чумацького промислу.