Енциклопедичний ДОВІДН ИК 473
за згодою пол. короля у Правобережній Україні гетьманом було обрано П. Тетерю. Однак лівобережні полки і Запорожжя не визнали влади П. Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Я. Сомко, ніжин. полковник В. Золотаренко і запорозький отаман І. Брюховецький. Кандидатури Я. Сомка і В. Золотаренка підтримували півн. полки Лівобережної України і різні групи козацької старшини. Кошовий І. Брюховецький, вдаючись до соц. демагогії та видаючи себе за захисника інтересів народу, зумів дістати підтримку серед бідних верств укр. населення. Під час Ч. p. І. Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд( на раду прибуло моск. посольство і 8-тис. в-сько), сподіваючись із його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся обрання гетьманом. Після Ч. р. Я. Сомка і В. Золотаренка за наказом І. Брюховецького було заарештовано, звинувачено у зв ' язках з пол. шляхтою і у верес. 1663 р. страчено у Борзні( тепер Черніг. обл.).
Ч О Р Н А Р У С Ь— давня назва земель у півн.-зах. Білорусі, у басейні верхньої течії р. Німан. Осн. центром Ч. Р. були Городен( тепер Гродно), Новогородок( тепер Новогрудок), Волковиськ, Слонім, Здітов( тепер с. Здітово), Ліда, Несвіж( тепер усе це населені пункти в Білорусі). З 10 ст. Ч. Р. входила до Київ, держави. У 13 ст. Велике князівство Лит. і Галицько-Волин. князівство вели боротьбу за Ч. P., внаслідок якої ця територія з 1240-х pp.( на думку декого з істориків, уже з 1219) підпала під владу Литви. Бл. 1255— 58 pp. тут правив син Данила Романовича Галицького Роман Данилович як васал лит. князя Міндовга. Тривалий час Ч. Р. входила до володінь галицько-холм. князя Шварна Даниловича, після його смерті остаточно перейшла під владу лит. князів. Назву « Ч. Р.» у 16— 17 ст. вживали і в ін. значеннях. Походження цієї назви не з’ ясовано.
Ч О Р Н И Й Григорій Савич( р. н. невід.— 1630)— гетьман реєстрового козацтва( 1628— 30). У 1628 р. разом з П. Дорошенком брав участь у поході козаків у Крим. Після смерті П. Дорошенка одночасно було обрано 2 гетьманів— Ч. і Т. Федоровича( Трясила). Ч. проводив пропол. політику, відстоював інтереси реєстрових козаків. У 1630 р. під час повстання під проводом Т. Федоровича( Трясила) був захоплений у полон і за вироком козацького суду страчений у Боровиці( тепер село Чигирин, р-ну Черкаської обл.).
Ч О Р Н И И Ш Л Я Х— старовинний торг. шлях. Починався поблизу Перекоп, перешийка, перетинав пониззя Дніпра і пролягав запорозькими степами на пн вздовж Інгульця. Простягався верхів’ ями річок Інгулець, Інгул, Тясмин, де, повернувши на зх, розділявся на Кучман. шлях і ще 2 розгалуження. Півн. розгалуження Ч. ш. проходило поблизу міст Корсуня, Звенигородки, Богуслава, Лисянки; півд.— неподалік Шполи, Умані, Яніва, Дешева. Поблизу Липовця обидва розгалуження з’ єднувалися і далі Ч. ш. пролягав у напрямку Тернополя. На пн від цього міста Ч. ш. з’ єднувався з Кучман. шляхом і простягався на зх у напрямку Львова. Ч. ш. користувались крим. татари для нападів на Правобережну та Зах. Україну і Польщу в 16— 17 ст.