Енциклопедичний ДОВІДНИ К 471
ЧИГИРИНСЬКІ ПОХОДИ 1677— 78 pp.— воєн, походи тур.-тат. армії
Енциклопедичний ДОВІДНИ К 471
у зв ' язку з проведенням реформ відбулися заворушення держ. селян, які відстоювали подушний принцип розподілу землі та общинне землекористування. Члени гуртка « Півд. бунтарів »( В. Дебогорій-Мокрієвич, Я. Стефанович, Л. Дейч, І. Бохановський) вирішили використати сел. настрої для організації місцевого бунту, який мав перерости у велике повстання. Оскільки селяни вірили в допомогу з боку царя, змовники вирішили діяти від його імені. Згідно із задумом В. Дебогорія-Мокрієвича кінний загін народників повинен був об’ їжджати села і від імені царя оголошувати про конфіскацію поміщицької землі та відразу ділити її між селянами. Народники планували виготовляти маніфести і представляти їх селянам як царські укази, що закликали населення ділити поміщицьку землю. Виникнувши в одному місці, повстання згідно з планом повинно було перекинутись на сусідні повіти йгубернії. Для цього передбачалося заготовити велику кількість зброї. Взимку 1876 р. Я. Стефанович, видаючи себе за ходока Херсон, селян до царя Дмитра Найду, встановив зв’ язки з чигирин. селянами і погодився передати цареві « клопотання » йу справі чигиринців. Однак у кін. 1876 р. гурток « Півд. бунтарів » розпався і підготовку повстання продовжували тільки Я. Стефанович, Л. Дейч, І. Бохановський. Невдовзі Я. Стефанович привіз чигирин. селянам складені ним самим( надруковані І. Бохановським) « Височайшу таємну грамоту », статут сел. т-ва « Таємна дружина » і текст « Обряду священної присяги », які нібито передав для них цар. У документах селянам пропонувалося створити нелегальну організацію « Таємна дружина », підняти повстання і заволодіти всією землею. У лют. 1877 р. « Таємна дружина » почала формуватись у с. Шабельники, згодом в ін. селах Чигирин, і Черкаського повітів. До сер. літа 1877 р. в організації було бл. 1 тис. чол. Повстання планувалося розпочати 1( 13). 10.1877 р. У черв. 1877 р. організація була розкрита поліцією. До верес. 1877 р. заарештовано і притягнуто до слідства понад 1 тис. чол. Рішенням київ, судової палати у черв. 1879 р. 5 селян( Л. Тененик, Ю. Олійник, К. Прудкий, І. Пісковий, М. Ґудзь) і 3 народники були засуджені до каторжних робіт, решту заслано до півн. губерній Росії. Я. Стефанович, Л. Дейч та І. Бохановський, яким загрожувала смертна кара, в ніч на 27.05.1878 р. втекли з Лук’ янівської в’ язниці.
ЧИГИРИНСЬКІ ПОХОДИ 1677— 78 pp.— воєн, походи тур.-тат. армії
на Чигирин. Після зречення в 1676 р. гетьмана П. Дорошенка Туреччина прагнула зберегти свій вплив в Україні. Намагаючись використати ім’ я Б. Хмельницького, навесні 1677 р. султанський уряд проголосив Ю. Хмельницького гетьманом і « князем Малоросійської України » та вислав його з невеликим військ, загоном на Поділля. Тур. командування планувало здобути політ, і воєн.-стратег, центр Правобережної України Чигирин, а потім розпочати наступ на Київ і Лівобережну Україну. У кін. черв. 1677 р. 120-тис. тур. армія і 40-тис. загін крим. татар під єдиним командуванням Ібрагіма-паші переправились через Дунай і 3.08 розпочали облогу Чигирина. У триденних боях укр.-моск. армія( 30 тис. козаків і 24 тис. моск. солдатів) на чолі