Енциклопедичний довідник 467
Енциклопедичний довідник 467
ком, Р. Сушко м, В. Кучабським, І. Чмолою розгорнув широку організаційну і пропагандистську роботу серед полонених українців. Восени 1917 р. утік з табору. В листоп. 1917 р. став одним з організаторів Куреня січових стрільців у Києві. Очолював кулеметну сотню Куреня січових стрільців, входив до складу вищого до-
/ ' Ч • і * • і н ^ • радчого органу частини— Стрілец. ради. Відзначився під час ліквідації більшовицького повстання у Києві в січ. 1918 р. та оборони міста від більшовицьких в-ськ. Сотня Ч. зробила вагомий внесок у перемогу республіканських в-ськ у Мотовилів. бою 1918 р. У цьому ж бою Ч. загинув.
Ч Е Р Н ІГ ІВ С Ь К Е В О Є В О Д С Т В О— адмін.-терит. одиниця, створена у складі Пол. королівства у 1635 р. на місці Сівер.( Черніг.) землі. Воєводство поділялося на Черніг. і Новгород.( Новгород-Сівер.) повіти. Під час Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. під проводом Б. Хмельницького діяльність пол. адміністрації на території воєводства ліквідовано. Продовжувало певний час формально існувати як підконтрольна гетьманському уряду територія, яку було поділено на полки. Згодом потреба в його існуванні у Лівобережній Україні відпала. До 1795 р. назва воєводства вживалася в Речі Посполитій у зв’ язку з традиційним наданням шляхті земських урядів— воєвода черніг., черніг. каштелян, черніг. підкоморій тощо, землями Ч. в. пол. корона фактично не володіла.
Ч Е Р Н ІГ ІВ С Ь К О Г О П О Л К У П О В С Т А Н Н Я— збройний виступ проти царизму в Україні 29.12.1825— 3.01.1826 р.( 10— 15.01.1826). Виступ готувався Півд. т-вом декабристів і його планувалося провести одночасно з виступом Півн. т-ва у Петербурзі. Декабристи розраховували підняти на повстання в-ська 3 корпусів( понад 50 тис. чол.), розташованих в Україні. Згідно з планом декабристи повинні були виступити влітку 1826 p., однак смерть Олександра І змусила членів Півн. т-ва спішно виступити в Петербурзі. Виступ 14( 25). 12.1825 р. Півн. т-ва у столиці закінчився поразкою. Напередодні виступу було заарештовано керівника Півд. т-ва П. Пестеля. Ситуація, що складалась, змусила членів Півд. т-ва до негайного виступу. В нових умовах члени Півд. т-ва повинні були підняти військ, з’ єднання для захоплення Москви і Петербурга, скинення самодержавства і створення під Києвом укріпленого табору для боротьби з контрреволюцією. Повстання очолили керівники Васильків, управи Півд. т-ва— командир батальйону Черніг. полку С. Муравйов-Апостол і поручик М. Бестужев-Рюмін. 24.12 С. Муравйов- Апостол виїхав до Василькова для повідомлення командирів полків про майбутній виступ. 25.12 у Житомирі він довідався про поразку декабристів у Петербурзі й прийняв рішення про негайний початок повстання, однак командири полків А. Муравйов, В. Тізенгаузен та І. Повало-Швейковський ігнорували його вказівки. Більше того, командир полку заарештував 29.12 у с. Трилісах самого С. Муравйова-Апостола. Того ж дня молоді офіцери В. Соловйов, А. Кузьмін, І. Сухинов, М. Шепілло звільнили С. Муравйова-Апостола з-під варти. Повстання почалося 29.12.1825 р.( 10.1.1826) виступом у с. Триліси 5-ї роти Черніг. полку на чолі з С. Муравновим- Апостолом, до якої незабаром приєдналися солдати 2-ї гренадерської роти із