464 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
464 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
вживали тільки в літературі, серед місцевого населення вона не поширилася. Виникла, ймовірно, під впливом поширених у народів Сходу складних геогр. назв, у яких окремі слова, що визначали відповідний колір, вживались для розрізнення сторін світу. Безпідставні спроби пов’ язати назву Ч. Р. з Червенськими містами використовували деякі пол. історики для того, щоб поширити на всю територію Ч. Р. тенденційні висновки про « неукр. характер » Червенських міст. З цією метою в пол. публіцистиці 1920— 30-х pp. замість Ч. Р. писали « Червенська Русь ». У кін. 19— на поч. 20 ст. термін Ч. Р. деякі автори москвофільського табору пропагували для штучного протиставлення українців Галичини решті укр. народу. В суч. літературі для позначення півд.-зах. частини Київ. Русі до 14 ст. вживається термін « Галицька земля », « Галицько-Волинська Русь », а починаючи з 14 ст. « Галичина », « Західна Україна ».
Ч Е Р В О Н А У К Р А ЇН С Ь К А Г А Л И Ц Ь К А А Р М ІЯ( Ч У Г А)— військ, формування, створене у лют. 1920 р. з частин УГА, що були змушені увійти до складу Червоної армії. У кін. верес. 1919 р. обидві укр. армії— Армія У Н Р і УГА розпочали воєн, дії проти Добровольчої армії генерала А. Денікіна. Наступ укр. в-ськ відбувався у надзвичайно складних умовах— раптово вдарили морози і спалахнула епідемія тифу. Не маючи через блокаду Антанти ні ліків, ні санітарних матеріалів, укр. армії незабаром втратили бл. 70 % особового складу. На поч. листоп. понад 15 тис. старшин і вояків УГА перебували у шпиталях у p-ні Вінниці. З а цих обставин командування УГА підписало перемир’ я з Добровольчою армією. З а його умовами УГА приєднувалась до в-ськ А. Денікіна і відводилась у тил на перепочинок. У кін. груд.— на поч. січ. 1920 р. УГА, яка фактично втратила боєздатність, відступила на Сх. Поділля в р-н міст Бершадь, Чичельник і Бірзула( тепер Котовськ). У цей час більшовицька армія, розгромивши у Правобережній Україні денікінські в-ська, наближалась до місця розташування галицьких корпусів. Не маючи іншого виходу, частини УГА на поч. лют. 1920 р. вимушено увійшли до складу Червоної армії. Попередні умови приєднання галичан до складу Червоної армії було вироблено у І пол. лют. 1920 р. у ході переговорів ревкому УГА з представниками більшовицького командування у Києві. 7.02.1920 р. наказом арм. ревкому УГА утворено ЧУГА. У кін. лют.— на поч. берез. 1920 р. більшовики провели реорганізацію УГА, відповідальним за проведення якої ЦК К П( б) У призначило В. Затонського. Вже 10.02.1920 р. було заарештовано начального вождя УГА генерала О. Микитку йначальника штабу генерала Г. Ціріца( в лип. 1920 р. обох розстріляно у підмоск. таборі для військовополонених Кожухові). Галичани входили до складу 12-ї армії і повністю підпорядковувались наказам її Реввійськради. Начальна команда УГА ліквідовувалась, створювався Польовий штаб ЧУГА, командантом якого призначили В. Порайка. Начальником булави( операт. командування) став рос. полковник В. Іванов, політкомісаром М. Михайлик. Новостворений Ревтрибунал очолив Пучко( згодом Кириченко), особливий відділ— галицький комуніст