Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 454

Енциклопедичний довідник
451
повстанських загонів, який базувався на околицях X . Я ., очолював учитель
із с. Мельники В. Чучупака. Під час білогвард. окупації в околицях X . Я. діяли
повстанці, які активно боролися з денікінцями. На Чигиринщині була створена «Чи­
гирин. республіка» на чолі з отаманом Коцуром. У 1941— 43 pp. у X . Я. перебував
рад. партизанський загін під командуванням П. Дубового.
Х О Л О П И — 1) у Київ, державі та пізніше (до 18 ст.) у Моск. царстві
категорія залежного населення, яка за правовим становищем була близькою до рабів.
У 11— 12 ст. термін «холопи» вживався для означення різних категорій залежних
людей, особливо рабів. X . ставали внаслідок полону, одруження з холопом чи холоп­
кою, самопродажу, продажу за борги і народження від невільних батьків. Згідно із
законом X . не мали жодних юрид. прав. Господар міг необмежено розпоряджатись
X.: продати, вбити, віддати за борги, подарувати. За часів Київ. Русі з X . склада­
лася челядь. Частина X . використовувалась на військ, та адмін. службі, займалася
землеробством і ремеслом. У 15— 16 ст. X . поступово почали перетворюватись на
кріпаків. У 1722— 24 pp. після запровадження в Рос. імперії подушного податку X .
стали частиною кріпосних селян; 2) у Речі Посполитій X . (хлопи) — заг. назва
залежного селянства.
Х О М Е Н К О Олександр Олександрович (1867 — р. см. невід.) — військ,
діяч Гетьманату, віце-адмірал. У 1887 р. закінчив Мор. корпус. Служив на Далекому
Сході старшим офіцером крейсерів «Новик» і «Азия». Брав участь у рос.-япон. війні
1904— 05 pp. Після війни командував крейсером «Абрек», навч. судном «Ринда».
З 1911 р. комендант Кронштадт, порту, контр-адмірал (1912). У роки Першої світо­
вої війни 1914— 18 pp. командир трансп. флотилії Чорномор. флоту (1915).
На службі в укр. В М Ф з 1918 р. З а Гетьманату X . очолював демобілізац. комісію
Чорномор. флоту. У 1919— 20 pp. служив у Червоній армії.
Х О Р В А Т Іван Самійлович (Откуртич) (р. н. невід.— 1780) — генерал-лей-
тенант рос. служби. Походив із серб, дворян. У сер. 18 ст. під його проводом
відбувалося переселення сербів на пд України. У 1751 p. X . прибув до Києва з
першою групою емігрантів (218 чол.), яким для поселення було надано землі у
межиріччі Дніпра і Синюхи (територія суч. Кіровогр. обл.). У 1752 р. призначений
правителем Нової Сербії та командиром Новосерб. корпусу, до складу якого входили
гусарський і піхот. полки (у гусарському полку його родині надали право спадкового
полковництва). Приєднав до Нової Сербії значну частину земель Запорожжя. Неод­
норазово звинувачувався у зловживанні владою (розкраданні держ. коштів і земель)
і знущанні над поселенцями, за що в 1763 р. позбавлений усіх чинів і засуджений на
довічне заслання до Вологди. У 1770-х pp., завдяки клопотанню генерала П. Теке-
лія, повернувся у Єлизаветгр. провінцію, де і помер.
Х О Р Т И Ц Я (колишня Велика Хортиця) — о-в на Дніпрі. Входить до міської
смуги м. Запоріжжя. Довжина 12 км, ширина 2,5 км. Заг. площа бл. 2650 га.
Вперше згадується у праці Константина V II Багрянородного «Про управління імпе­
рією» (сер. 10 ст.) під назвою о-в Св. Григорія. За часів Київ. Русі о-в